«Буде через що полаятися»

Ті, хто вважає, що дострокові парламентські вибори дестабілізують країну, мають ще раз проаналізувати ефективність роботи нинішньої Верховної Ради. 15 березня парламент не зумів (не захотів, не отримав наказу згори — потрібне підкреслити) виконати низку важливих завдань. Ранкове засідання було дочасно закрите через заблоковану трибуну. Проте нардепи з надією дивилися на четвер — традиційний день голосувань. Четвер, 17 березня, почався зі штурханини в сесійній залі — депутати трохи нам’яли один одному боки, і все через закон про спецконфіскацію.

Він працює

«А давайте — якщо вже не виходить Сєню «грохнути», хоча б дідуся Шокіна покараємо. Просто так. Серце вимагає помсти. Це приблизно така логіка сьогоднішнього парламентського доброго ранку. Хоча в порядку денному постанови про відставку Шокіна нема. Коротше, буде через що полаятися», — написала зранку на «Фейсбуці» депутатка від БПП Ольга Червакова.

Проте «дідусеві Шокіну» нема чим перейматися. Ніхто не збирався йому «мстити», чи то пак розглядати його відставку. Дарма, що подання Президента на звільнення Генпрокурора давно чекає свого часу, і профільний комітет Верховної Ради таку відставку розглянув та схвалив. Напередодні ЗМІ розповсюдили повідомлення, що очільник Генпрокуратури благополучно повернувся з відпустки та вийшов на роботу.

Народний депутат Микола Томенко переконаний у тому, що весь галас довкола ймовірної відставки Шокіна — лише відволікаючий маневр. «Місяць ми не працювали, потім він був у відпустці, а тепер останній день, коли ми реально працюємо, бо завтра ніяких рішень не буде», — говорив учора Томенко в кулуарах парламенту. «Так він ще рік протримається», — окреслив депутат перспективи Віктора Шокіна.

Утім, реагуючи на зауваження нардепів, спікер ВР Володимир Гройсман зазначив, що вже запросив Генпрокурора на «рандеву» з депутатами, що прагнуть його відставки. «Я сьогодні отримав висновок комітету й направив листа Генпрокурору з проханням прибути у Верховну Раду і виступити. І ми будемо голосувати це питання. Так, я чекаю відповіді», — сказав Гройсман.

Штурханина за ідею

І поки на Різницькій «недовідставлений» Генпрокурор читав послання від спікера, на Грушевського депутати повернулися до питання, яке вони не «здолали» у вівторок. Ідеться про закон щодо спецконфіскацій — учора нова редакція цього документа викликала чергове «протистояння» під куполом.

На початку пленарного засідання голова ВР Володимир Гройсман зазначив, що «розроблено новий закон, який внесено на заміну попередньому». «...На зустрічі з колективом авторів ми досягли угоди про виправлення помилок, які були допущені в первинному проекті», — презентував новий документ нардеп від БПП Юрій Луценко. Він наголосив, що цей закон стосується винятково незадекларованих коштів та облігацій державної позики. Також закон стосується лише держслужбовців і не стосується бізнесу і простих громадян.

«Законопроект передбачає вилучення коштів тільки у випадку скоєння особливо важких злочинів: розкрадання, хабар, створення злочинної організації. Інших причин не передбачено», — сказав Луценко. «Умова повернення коштів у дохід держави є тільки одна — переховування за кордоном більше ніж півроку. Таким чином цей законопроект вирішує питання покарання тих нечестивих державних службовців, які вкрали кошти, не можуть пояснити їх походження, втекли за кордон і не з’являються до слідчих», — додав він.

За словами депутата, це закон «не проти саме Януковича, а для покарання мафії в Україні». І хоч якими переконливими не були б подібні аргументи, частина депутатського корпусу («УМ» писала про це в попередньому номері) продовжує вважати, що конфіскація майна до ухвалення судового рішення порушує права людини.

Тому, попри заклики Луценка й Гройсмана (а також Прем’єра Арсенія Яценюка, котрий також вважає за необхідне підтримати цей документ), законопроект про спецконфіскацію не набирає потрібної кількості голосів. Це показало і вчорашнє сигнальне голосування, проведене у стінах Ради. Ба навіть більше: дискусія щодо спецконфіскацій переросла у вимахування кулаками. Депутати заблокували трибуну, а також нагородили кількома штурханами автора закону Сергія Пашинського.

Пашинський не залишився в боргу і пригрозив колегам «сміттєвою люстрацією». «Якщо треба, ми заведемо сюди справжніх активістів і поставимо тут чотири сміттєві баки, якщо треба — то вони будуть тут стояти», — гарячкував нардеп. Тим часом його колега по «Народному фронту» Тетяна Чорновол напала на позафракційного депутата Якова Безбаха — за небажання підтримати спецконфіскації. Чорновол подряпала йому обличчя і заявила журналістам у коментарі, що так вона буде боротися проти всіх, хто не буде голосувати за цей закон.

Цікаву оцінку ситуації дав нардеп Єгор Соболєв. Він пов’язав в одне ціле відставку Шокіна та ексцеси довкола спецконфіскації. Закон, що став каменем спотикання, Соболєв вважає димовою завісою, необхідною для того, щоб відволікати увагу від Генпрокуратури.

Хай там як, а перша половина пленарного дня у четвер завершилася мирно. Законопроект №4057, що говорить про повернення до державної казни незаконно привласнених цінностей, після всіх сутичок отримав надію на ухвалення. Але на даному етапі депутати погодилися тільки на те, аби включити цей документ у порядок денний. За це проголосували 229 народних депутатів.

А тим часом від сьогодні набрав чинностi закон про електронне декларування доходів. Учора він був надрукований у парламентській газеті «Голос України». Цей документ також мав свою непросту історію, але зрештою здоровий глузд народних депутатів узяв гору над популізмом та вузькопартійними інтересами. А це, погодьмося, трапляється нечасто.