Дорогами Маямі

Попутного вітру!

Окрім безлічі птахів-мігрантів, які користуються транснаціональними авіалініями, в Маямі вашу увагу, безсумнівно, привернуть поодинокі птахи, котрі безтурботно ширяють над автошляхами i наче піддражнюють водіїв: ану, продемонструйте, на що здатні ваші потужні «мерси» і «мазератті» порівняно з нашим умінням скористатися повітряними течіями? Ага-ага, — спритність і розум завжди перемагали примітивну силу...

Скільки б не дивувалися іноземці великій кількості піжонських спорткарів, елітних седанів та потужних позашляховиків екстра-класу на розбитих київських трасах, автопарк маямців киянам (у тім числі й із донбаською генеалогією) переплюнути ще довго не вдасться. І рiч не лише в тім, що Маямі — двадцяте місто світу за показником ВВП. Хоч ця обставина, звісно, грає не останню роль у прихильності місцевих мешканців до коштовних автівок. Як-не-як, Маямі — один iз найважливіших фінансових центрів у США. Концентрат банківської комерції, міжнародних фінансів, транснаціональних бізнес-груп. Рейтинг міст світу GaWC, в якому за основу взято кількість глобальних корпорацій у галузi послуг, свого часу визнав Маямі «Бета-Світовим містом». У порту Маямі базуються найбільші круїзні лайнери у світі і головні офіси багатьох великих круїзних компаній та латиноамериканських відділів сотень мультинаціональних корпорацій, включаючи AIG, American Airlines, Disney, Exxon, Kraft Foods, LEO Pharma Americas, Microsoft, Yahoo, Oracle, SBC Communications, Sony, Visa International...

Порт Маямі — один iз найбільш завантажених морських портів у світі, а аеропорт — найбільші ворота зі США до Латинської Америки. Кожен сьомий з усіх навколосвітніх круїзів починається саме в Маямі.

Міський адміністративний центр Маямі посідає друге місце в США за концентрацією медичних та наукових споруд. Тут також розташований і розвивається центр біотехнологій.

Уся ця концентрована суміш фінансових та бізнес-установ, пляжів, конференцій, фестивалів щороку приваблює понад 38 мільйонів туристів, які, якщо вірити даним «Вікіпедії», витрачають під час перебування у цьому місті до двадцяти мільярдів доларів! Тому не дивно, що Маямі увійшло до п’ятірки найбагатших міст світу за показником паритету купівельної спроможності.

Чи не єдиною вадою популярного як для іноземних туристів, так і для самих американців адміністративного центру Флориди є періодичні повітряні бурі, які інколи вносять серйозний дискомфорт у життя місцевих мешканців. Втім, як стверджує мій син, переживши у стінах місцевої школи кілька танців міні-торнадо, тутешні ставляться до них філософськи. Власне, як до природного явища. А пріснопам’ятний ураган Ендрю, що пронісся над округом Маямі-Дейд 1992 року і став другим серед найбільш руйнівних ураганів в історії США, став логічним поштовхом для інтенсивного розвитку «Національного центру дослідження ураганів», розташованого у Маямі. Словом, попутний вітер тут уміють знаходити не лише місцеві птахи. Навіть опиняючись у центрі стихії.

Мости й естакади

Хмарочосний прибережний центр Маямі з широкими котеджними околицями розбудовували на рівнині між заболоченістю Еверглейдс та атлантичною затокою Біскейн. Основна територія міста розташована або на узбережжі затоки, або на природних та штучно створених бар’єрних островах у затоці. Найбільше з них займає містечко Маямі-Біч. Тепла океанська течія Гольфстрім протікає всього за пару десятків кілометрів від узбережжя Маямі, цілорічно забезпечуючи його м’яким тропічним мусонним кліматом.

Порізаний водоймами ландшафт підняв більшість шляхопроводів міста у складні за інженерним задумом, але напрочуд зручні у використанні водіями естакадні конструкції. Власне, перше враження від самого міста по дорозі з аеропорту до центральної частини на узбережжі — суцільні естакадні траси, мости через численні затоки, кількарівневі лабіринти розв’язок... Уперше сівши там за кермо орендованого авто, відчувала серйозний мандраж і була впевнена: вершиною моєї водійської майстерності на цих дорогах буде здатність доїжджати з точки А в точку Б винятково у присутності «просунутого» в місцевих маршрутах сина. Він на той час iще не мав офіційних прав, хоч водить значно краще за мене. На моє безмірне здивування, примітивне знання англійської мови для водійської практики у Маямі виявилося значно кориснішим за досвід орієнтування на незручних розворотах та розв’язках типу заїзду від станції метро «Дружби народів» на вулицю Бастіонну чи карколомного безсвітлофорного перетину Дарницького проїзду з Березняків на Позняки... Зміна маршруту на піднебесній магістралі зазвичай вимагала всього-на-всього запам’ятати номери з’їздів-«екзитів», які передислоковують вас на будь-який потрібний маршрут найкомфортнішим способом. Дорога у розгалуженому кількамільйонному мегаполісі стелиться не просто скатертиною. Її скрізь спроектовано і розташовано так, щоб ніхто нікому не заважав під час руху, — ні «майстри», ні «чайники», ні пішоходи, ні автобуси. Любителі прокататися з вітерцем можуть заїхати на платні швидкісні смуги, які в години пік також мають право використовувати лише водії з пасажирами. Втім помітний iще один секрет зручного руху: навіть завзяті мотоциклісти зазвичай дотримуються правил дорожнього руху і не лихачать, підрізаючи чи обганяючи тих, хто їде обережно. Особисто засвідчу: відділена суцільною лінією бічна полоса, якою в нас не спокусився б у годину пік хіба що лінивий, не звабила дисциплінованих маямських байкерів об’їхати автомобільний затор, створений у вузькому місці траси на Кей Вест. Вони дисципліновано підкочували своїх залізних коней у темпі «тягнучки», дозволивши їм запрацювати на всю потужність тільки у дозволеному місці.

Словом, ніщо вже не нагадує грудень 1979 року, коли в Маямі відбулися одні з наймасовіших етнічних заворушень в історії США, після того, як чорношкірий американець порушив правила швидкості на трасі та загинув за непевних обставин, втікаючи від поліцейських на своєму мотоциклі...

Сьогодні національна і расова поліфонічність цього міста явно нікого не напружує. Афроамериканці, що живуть тут iще з колонізаторських часів, масово переселені кількома хвилями в минулому столітті кубинці, мексиканці, які небезпідставно вважають цю місцевість своєю історичною батьківщиною, ортодоксальні євреї у крислатих капелюхах, вальяжні росіяни... Вважають, що до появи європейців територію, де розташоване Маямі, населяло індіанське плем’я текеста, ще раніше тут мала вплив древня цивілізація майя, з поваги до якої місто й отримало остаточну назву. Сьогодні ж спадкоємці корінних народів, згідно зі статистикою, є однією з етнічних меншин, не досягаючи й одного відсотка серед місцевого населення. І гордого скакуна з індіанським вождем ви зможете побачити хіба що пам’ятником на одній із затишних вуличок в одноповерхових кварталах Маямі, яким віддають перевагу сучасні мешканці столиці найпівденнішого штату США.