Невдала ПРЕМ’ЄРа

На вчорашньому ранковому засіданні Верховної Ради зареєструвалися 347 нардепів — у такій кількості народні обранці збираються нечасто. Мабуть, далися взнаки досить тривалі канікули, адже востаннє парламентарії приходили «під купол» місяць тому, отож мали час для відпочинку. Та й порядок денний обіцяв бути важливим й непересічним. По-перше, мало йтися про відставку Генерального прокурора («УМ» писала про те, що це питання зависло у повітрі — навіть попри президентське рішення звільнити Віктора Шокіна). По-друге, очікувалась добровільна відставка Прем’єра Арсенія Яценюка — версії довкола цього циркулювали не один день.

Пристрасті за прем’єрським кріслом

Однак у неділю, 13 березня, у традиційному телезверненні Яценюк заявив про те, що готовий прийняти будь-яке рішення колег, але добровільно відступати із зайнятих позицій не збирається. «Єдиний, хто може сьогодні ініціювати відставку уряду, це сам Прем’єр», — коментує ситуацію нардеп від «Народного фронту» Остап Семерак. Він нагадує, що розглядати питання недовіри Кабміну протягом сесії Верховна Рада може тільки раз. «Юридичних підстав для того, щоб голосувати за відставку уряду, парламент на сьогодні немає. Минулого сесійного тижня Верховна Рада використала свою єдину «кулю» і показала, що в парламенті немає більшості, котра хотіла б змінити уряд», — говорить Семерак.

Тим часом непоступливість Яценюка ламає всі плани тим, хто не лише увірував у «без п’яти хвилин вакантне» прем’єрське крісло, а й почав кастинг можливих претендентів. «Україна молода» вже писала про те, що від імені Президента Порошенка велися перемовини з главою Мінфіну Наталією Яресько. Проте варто було Яресько дати згоду на своє можливе призначення Прем’єром, як на Банковій передумали, вирішивши зробити ставку на спікера ВР Гройсмана — персону, котру Петро Порошенко давно хотів би бачити на чолі Кабінету Міністрів. Проте колесо Фортуни зробило ще один оберт, і актуальною стала кандидатура Андрія Садового — мера Львова та чинного лідера партії «Самопоміч».

Сам Садовий проявив, утім, властиву йому обережність і відмовився вступати в гру зі слабкими картами на руках. «Такі розмови (щодо призначення Садового Прем’єром) були. Але я ще раз підкреслюю, що я — реаліст, а «Самопоміч» має 26 депутатів. Тому ми згодні нести відповідальність, але в межах тієї довіри, яку ми вже маємо перед українським народом», — заявив Садовий у понеділок увечері, вийшовши до журналістів після двогодинної зустрічі з Президентом. Садовий нагадав, що в парламенті є дві великі фракції — «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», котрі й мусять пропонувати свої варіанти, зокрема й щодо прем’єрської посади.

Водночас фракція «Самопоміч» сформулювала власні вимоги, які стосуються її повернення до складу коаліції. Це — відставка Яценюка, заміна Генерального прокурора та голови ЦВК, а також ухвалення нового виборчого законодавства з нормою про відкриті партійні списки. Про це заявив голова фракції «Самопомочі» Олег Березюк. Натомість фракція Радикальної партії, котра так само, як і «Самопоміч» та «Батьківщина», залишила лави коаліції, готова брати участь у формуванні нової більшості, а також нового уряду, зазначив лідер «радикалів» Олег Ляшко, теперішній власник «золотої» парламентської акції. Лояльність готовий проявити і рідний Яценюку «Народний фронт» — він, ймовірно, й надалі перебуватиме у більшості, навіть якщо чинний Прем’єр піде у відставку. «Ми розглядаємо таку можливість, це цілком реально», — заявляє «фронтовичка» Вікторія Сюмар.

Однак поки що не випадає перевірити «НФ» на здатність тримати слово — Арсеній Яценюк залишається на своїй посаді. Добровільно провідник «камікадзе» не виявляє бажання скоїти політичне самогубство, а спробувати звільнити його ще раз народним депутатам не дозволяє Конституція. До вересня поточного року, тобто до початку наступної сесії, Яценюк має імунітет.

Декларації та конфіскації

Хоча з відставкою Прем’єра у Ради «не склалося», депутати спромоглися на важливий крок — 278 голосами «за» вони ухвалили закон про впровадження електронної звітності чиновників — останній з безвізового пакета. Закон цей повернувся до парламенту з правками Президента, і, не дивлячись на те, що профільний комітет ВР мав до нього низку зауважень, глава комітету Єгор Соболєв рекомендував колегам його підтримати. Що й було зроблено.

Ухвалення закону про електронне декларування доходів має наслідком можливість покарання несумлінних чиновників уже цього року. У попередній редакції йшлося про настання відповідальності з 2017 року, в ній же було піднято декларування витрат iз 20 до 100 прожиткових мінімумів. Як ми пам’ятаємо, автором цих скандальних правок (прийнятих, до того ж, з голосу) був позафракційний депутат Вадим Денисенко.

Закон у такому форматі «забракував» як Захід, так і Президент Порошенко, котрий наклав на нього вето, а потім запропонував свій власний текст законопроекту. Тепер «залізна завіса» (за висловом спікера Володимира Гройсмана) між Україною та цивілізованим світом має впасти. Проте впадати в екстаз від вдало зробленої роботи не варто — відразу після плідного голосування за електронні декларації парламент пішов на вимушену перерву, адже пара десятків депутатів заблокували трибуну.

Каменем спотикання став інший законопроект — про спецконфіскації, котрий після кількох невдалих спроб так і не вдалося включити до порядку денного. Законопроект № 4057 говорить про зміни до Кримінального кодексу в частині повернення в казну держави матеріальних цінностей до ухвалення вироку суду. Закон дійсно контраверсійний, й можна зрозуміти тих, хто чинить опір його просуванню. До судового вироку неправомірно накладати на фігуранта кримінальної справи покарання у вигляді конфіскації майна.

Проте й лобісти закону мають власні контраргументи — вони ставлять за мету повернути до державної казни заарештовані 2 мільярди доларів, котрі були привласнені Віктором Януковичем. Щоб знайти вихід із ситуації, спікер ВР Гройсман запросив на консультацію керівників парламентських фракцій. А відтак передчасно закрив ранкове засідання, закликавши депутатів прибути на вечірнє та забезпечити там «стовідсоткову явку».

А у четвер нардепи займатимуться іншим питанням — розглянуть особові справи 195 кримських суддів. Вища рада юстиції скерувала до ВРУ подання на звільнення майже 200 служителів Феміди — через порушення ними присяги і перехід (після анексії півострову) на службу Росії. Згідно з Конституцією, судді мають бути присутніми під час подібної процедури, однак Регламент ВР дозволяє звільнити суддю й за його відсутності — в разі його повторної неявки.