Серце — не камінь

Рецепт великих здобутків у біатлоні доволі простий. І новий наставник жіночої збірної України словенець Урош Велепец його добре знає: «Щоб бути на п’єдесталі чемпіонату світу, потрібно чисто стріляти». Лідеру нашої чоловічої команди Сергію Семенову двічі на «мундіалі» в Холменколлені вдалося відстрілятися на «нуль». У спринті ідеальна робота на вогневих рубежах принесла 28-річному уродженцю Чернігова планетарну «бронзу», а відсутність промахів у «мас-старті» дозволила Сергію посісти в заключній гонці турніру високе восьме місце.

А от у вітчизняних стріляючих лижниць iз вогневою складовою на головному старті сезону не склалося. Особливо розчарував виступ на чемпіонаті світу капітана команди Олени Підгрушної, від якої очікували великих звершень.

Яскраво повернувшись після річної перерви у великий спорт, тернополянка дала вагомі підстави для медальних сподівань. Однак на відміну від продуктивних етапів Кубка світу-2015/2016, де Лєна й особисті медалі здобувала, й естафеті на п’єдестал сходити допомагала, виступ олімпійської чемпіонки-2014 на «мундіалі»-2016 вийшов холостим. Схоже, бурхливий початок сезону відібрав у досвідченої спортсменки занадто багато сил. Намагання якомога швидше повернути собі минулу форму спричинило в роботі організму 29-річної біатлоністки збій.

Ближче до завершення змагань стало відомо, що в Підгрушної негаразди з серцем. Проблеми з «двигуном» не дозволили їй завершити індивідуальну гонку й, певно, спричинили прокол в естафеті. У тренерському штабі нашої команди до останнього вагалися, чи включати відверто нездорову спортсменку в заявку на доленосну гонку. Зрештою, керманичі збірної зробили ставку на Підгрушну, хоча, переміщуючи досвідчену біатлоністку з четвертого на третій етап, розуміли можливі ризики. Без сумніву, найбільше хвилювались Велепец і К° за швидкість капітана, але про те, що спортсменка просто завалить естафетну стрільбу, навіть і думати не могли.

Про нагороду української жіночої команди в естафеті, яка на ЧС приїхала в статусі лідера командного заліку КС, говорили майже як про доконаний факт. Утім усі медальні сподівання вітчизняного біатлону в цій гонці розбила провальна вогнева робота Підгрушної, котра під час стрільби лежачи заробила штрафне коло. Після такого «сюрпризу» «синьо-жовтi» вмить «випали» з числа претендентів на медалі, й максимум, на що в підсумку спромігся наш квартет, — п’яте місце. Фінішували б Валентина Семеренко, Ірина Варвинець, Підгрушна й Юлія Джима хоча б на одну позицію вище, отримали б за підсумками сезону «втішний приз» — Малий кришталевий глобус у естафетному заліку. А так на одне очко в цьому заліку КС наш квартет випередила збірна Німеччини.

Загалом ЧС у Холменколлені пройшов під диктовку французьких та норвезьких біатлоністів, котрі здобули практично все (за винятком одного) «золото» «мундіалю». Приміром, господарі виграли обидві естафети, натомість головним «золотошукачем» у «триколірних» був неперевершений Мартен Фуркад, котрий став чотириразовим чемпіоном світу, вигравши при цьому всі без винятку «глобуси» в Кубку світу.