Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Кирило Стеценко присвячує Кобзареві концерт із серії «Скрипкове дерево роду». (з сайта Київської філармонії.)
Учора й сьогодні у колонному залі імені Миколи Лисенка у Національній філармонії вшановують геній Тараса Шевченка. У програмі «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля...» поєднали виступи Національної заслуженої капели бандуристів імені Григорія Майбороди (художній керівник і головний диригент — Юрій Курач) і художнє слово Анатолія Паламаренка. У програмі звучать поезії Кобзаря, твори українських композиторів Якова Степового, Кирила Стеценка, Олександра Білаша, українські народні пісні в обробці, зокрема, Дениса Січинського, Григорія Майбороди, Лесі Дичко.
«Я піднімаюся до Кобзаря все життя, — каже народний артист Анатолій Паламаренко, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. — Ще у школі колись грали невелику сцену «Зустріч Сошенка з Тарасом Шевченком». Уже 69 років як я на сцені. Завжди читав Шевченка. Він для мене Геній, завжди актуальний, особливо зараз. Твори Кобзаря я читав на Майданах: і на одному, й на другому. Сильне слово Кобзаря завжди піднімало дух народу. У його поезії — наболіле і вічне. Тарас Шевченко для мене — як стрижень моєї творчості».
Раніше Анатолій Паламаренко шістнадцять років (1978—1994 рр.) створював літературну композицію «Дума Кобзарева» за прозовими та поетичними творами поета, його листами. Згодом світ побачила вистава у п’яти картинах за творами Тараса Шевченка у виконанні майстра художнього слова. Крім того, літературно-музичну композицію «Думи мої, думи мої, квіти мої, діти...» та поему «Сон» iз деякими іншими творами було випущено в аудіозапису. Анатолій Несторович — професор музичної академії імені Петра Чайковського і національного університу імені Михайла Драгоманова. В основі лекцій професора Паламаренка також — творчість Кобзаря.
Із симфонічним оркестром і хором Анатолій Паламаренко відтворює поему «Гайдамаки», «Сон», «Думи мої». У репертуарі читця також «І мертвим, і живим», «Чигирине, Чигирине», «Холодний Яр», «Чернець».
Ще сьогодні можна встигнути почути читання творів Анатолія Паламаренка і гру скрипаля Кирила Стеценка — онука відомого українського композитора Кирила Григоровича Стеценка — у присвяченому Тарасові Шевченку концерті з серії «Скрипкове дерево роду».
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>