Кирило Стеценко присвячує Кобзареві концерт із серії «Скрипкове дерево роду». (з сайта Київської філармонії.)
Учора й сьогодні у колонному залі імені Миколи Лисенка у Національній філармонії вшановують геній Тараса Шевченка. У програмі «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля...» поєднали виступи Національної заслуженої капели бандуристів імені Григорія Майбороди (художній керівник і головний диригент — Юрій Курач) і художнє слово Анатолія Паламаренка. У програмі звучать поезії Кобзаря, твори українських композиторів Якова Степового, Кирила Стеценка, Олександра Білаша, українські народні пісні в обробці, зокрема, Дениса Січинського, Григорія Майбороди, Лесі Дичко.
«Я піднімаюся до Кобзаря все життя, — каже народний артист Анатолій Паламаренко, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. — Ще у школі колись грали невелику сцену «Зустріч Сошенка з Тарасом Шевченком». Уже 69 років як я на сцені. Завжди читав Шевченка. Він для мене Геній, завжди актуальний, особливо зараз. Твори Кобзаря я читав на Майданах: і на одному, й на другому. Сильне слово Кобзаря завжди піднімало дух народу. У його поезії — наболіле і вічне. Тарас Шевченко для мене — як стрижень моєї творчості».
Раніше Анатолій Паламаренко шістнадцять років (1978—1994 рр.) створював літературну композицію «Дума Кобзарева» за прозовими та поетичними творами поета, його листами. Згодом світ побачила вистава у п’яти картинах за творами Тараса Шевченка у виконанні майстра художнього слова. Крім того, літературно-музичну композицію «Думи мої, думи мої, квіти мої, діти...» та поему «Сон» iз деякими іншими творами було випущено в аудіозапису. Анатолій Несторович — професор музичної академії імені Петра Чайковського і національного університу імені Михайла Драгоманова. В основі лекцій професора Паламаренка також — творчість Кобзаря.
Із симфонічним оркестром і хором Анатолій Паламаренко відтворює поему «Гайдамаки», «Сон», «Думи мої». У репертуарі читця також «І мертвим, і живим», «Чигирине, Чигирине», «Холодний Яр», «Чернець».
Ще сьогодні можна встигнути почути читання творів Анатолія Паламаренка і гру скрипаля Кирила Стеценка — онука відомого українського композитора Кирила Григоровича Стеценка — у присвяченому Тарасові Шевченку концерті з серії «Скрипкове дерево роду».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
