Краще пізно, аніж ніколи

Через надмірну кількість судових інстанцій в Україні (а також органів, які контролюють діяльність судів) виникають колізії на кшталт тієї, яку зараз активно обговорюють у соціумі. Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) та Вища рада юстиції (ВРЮ) не зійшлися у поглядах на терміни давності з правопорушень, котрі інкримінують служителям Феміди.

Так, ВАСУ вважає, що зараз уже запізно притягати до дисциплінарної відповідальності суддів, які судили активістів Євромайдану. Про це заявив голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло.

Опоненти Нечитайла посилаються на ухвалений парламентом Закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який передбачає можливість притягнення суддів до відповідальності впродовж трьох років. Однак у перехідних положеннях документа встановлено термін в один рік. Відтак ВАСУ вирішив трактувати цю нестиковку з вигодою для себе та своїх колег. Тобто взяти за основу саме перехідні положення і один рік як граничний термін для покарання суддів.

Ґрунтуючись на цьому, Вищий адмінсуд уже скасував три рішення Вищої ради юстиції про звільнення за порушення присяги «суддів Майдану». Таким чином звільнення уникли одіозні судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Неллі Цибра, Бориспільського міськрайсуду Київської області — Анатолій Левченко та Оболонського райсуду Києва — Віталій Литвинов. «Нам заважає цей ляп (у законі)», — прокоментував Нечитайло. Втім остаточне рішення має ухвалити Верховний Суд, додав голова ВАСУ.

Водночас Вища рада юстиції по-своєму прочитує вище згаданий закон, наголошуючи, що в разі застосування дисциплінарного стягнення стосовно суддів, які порушили присягу, діє саме трирічний строк давності. Таку думку обстоює голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк.

У ВРЮ роз’яснюють, що, відповідно до пункту 8 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», заяви і скарги, подані до набуття чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набуття чинності цим Законом, здійснюються відповідно до попередньої редакції Закону, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

Іншими словами, закон зворотної сили не має, і всі претензії, висунені суддям до його ухвалення, мають розглядати за старими правилами. До того ж, відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону від 7 липня 2010 року звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.

На покаранні суддів, причетних до переслідувань активістів Євромайдану, наполягають родини героїв Небесної сотні. Відповідне звернення вони адресували Президенту Петру Порошенку, Голові Верховної Ради та керівництву судової гілки влади.

А поки родичі загиблих чекають на відновлення справедливості, було розв’язано проблему з кримінальними справами, порушеними за вбивства на Майдані. У попередньому номері «Україна молода» писала про те, що через несвоєчасний запуск Державного бюро розслідувань деякi кримінальнi провадження виявилися «безхозними». Вихід було знайдено: справи залишатимуться «під опікою» слідчих органів прокуратури доти, доки Державне бюро розслідувань не почне здійснювати функції з досудового розслідування.

Таке роз’яснення надав Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ. У Генпрокуратурі підтвердили, що продовжать розслідування справ.

А тим часом Кабінет Міністрів призначив до конкурсної комісії, що опікується обранням складу Державного бюро розслідувань, лише шiсть членів із дев’яти. Таким чином, до фактичного старту роботи ДБР та до з’ясування всіх обставин злочинів, скоєних під час Революції гідності, ще дуже й дуже далеко.