Автор «Соколят» повернувся додому,

У Луцьку, нарешті, буде вулиця В’ячеслава Хурсенка, відомого композитора і співака, який трагічно загинув у вересні 2009 року в 43-річному віці. Таке рішення прийнято членами комісії Луцької міської ради з питань впорядкування назв вулиць після того, як на сайті міськради з’явилася електронна петиція з пропозицією перейменувати одну з вулиць на честь відомого земляка.

Знадобилося понад шість років, аби увіковічити ім’я Хурсенка у рідному місті. Про те, що ця непересічна талановита людина заслуговує на таке пошанування, прихильники його таланту говорили ще відразу після смерті артиста. За життя автора «Соколят» українські владці не оцінили гідно його внесок в українську культуру, бо Хурсенко не вмів прогинатися під жодну владу. Тому й не здобув ніяких звань. Зате ті, хто знав і любив його пісні, вважали його справді народним артистом. Прикро, але й керівники та обранці громади рідного Луцька теж не поспішали, аби віддати своєму землякові належне. І ось, нарешті, спромоглися, завдяки небайдужості самих лучан, які ініціювали перейменування однієї з міських вулиць на честь артиста.

Однак вибір вулиці спричинив неадекватну реакцію у медіа-просторі та самих лучан. Іменем Хурсенка хочуть перейменувати вулицю Московську, що розташована неподалік місця, де мешкав артист зi своєю родиною. Тепер тривають суперечки: чи має бути взагалі у Луцьку вулиця Московська? До комуністичних чи радянських назв вона ніби не належить, тому до декомунізації її перейменування не прив’яжеш. Хтось згадує, що в Санкт-Петербурзі, мовляв, є провулок Волинський — і нічого. Опоненти наводять інший аргумент: якщо в Москві немає вулиці Луцької, то чому в Луцьку має бути вулиця Московська?

Тим часом у Луцьку ще 50 вулиць із 500 названі на честь відомих російських культурних та військових діячів. Активісти та члени комісії з перейменування вважають, що російський слід у луцьких назвах можна звести і до двох десятків назв. А решту вулиць можна перейменувати на честь загиблих в АТО лучан. Першими на «виліт» з карти обласного центру Волині стали, як не дивно, не військові російські діячі, а письменники.

У центрі міста пропонують перейменувати вулиці Крилова і Пушкіна. Першу хочуть назвати на честь відомого польського письменника, політичного й громадського діяча Юзефа Лободовського, який мешкав деякий час у Луцьку й багато своїх творів присвятив Україні. А головне — все життя боровся із більшовизмом та комунізмом. Вулицю Пушкіна запропонували назвати Василівською, бо тут iз 1227 по 1607 рік діяв Василівський монастир. А туристична фішка вулиці Пушкіна, а саме будинок, в якому нібито зупинявся цар Петро Перший, виявився звичайнiсiнькою мильною бульбашкою і великою політичною спекуляцією. Бо, за словами істориків, на час імовірного перебування царя цього будинку взагалі не існувало.

Для чого робилася ця маніпуляція? Щоб залишити на карті Луцька російську мітку, такий собі слід «Русского мира». Отож рішенням робочої групи будинок тільки тепер виключили з переліку пам’яток історії та зняли дошку про перебування у Луцьку Петра I. Рішення про перейменування вулиці Пушкіна ще не прийнято, але шанс відновити історичну справедливість є. Хоча на захист поета Олександра Пушкіна теж звучить немало голосів.

Збурює громадську думку і пропозиція групи активістів назвати одну з луцьких вулиць на честь лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. Вулицю для цього вже знайшли — вона у центрі міста і носить сьогодні ім’я композитора Даргомижського. Члени комісії вирішили також, що у новій назві буде увіковічено сценічне ім’я Андрія Кузьменка. Питання ще не розглянули на сесії міськради, але цього разу всі моменти хочуть узгодити з рідними артиста. Бо Луцьк встиг прославитися скандалом, що розгорівся довкола пам’ятника Кузьмі, який встановили тут з ініціативи одного з місцевих підприємців і шанувальника творчості Андрія у жовтні 2015 року. Лучани так поспішали першими в Україні втілити у бронзі образ легендарного музиканта, що не надали значення портретній несхожості монумента. Після зливи критики скульпторка Ірина Дацюк пообіцяла переробити пам’ятник, але рідні Андрія Кузьменка нещодавно заборонили їй це робити. «Пам’ятник не схожий сам на себе, і він буде демонтований — це однозначно! Ірина Дацюк абсолютно не наблизилася до портретної схожості Андрійка, значить, вона не може виконувати цю роботу», — заявила мама Кузьми.