Слідство, поставлене на паузу

«Жоден злочинець не залишиться непокараним», — запевняв Петро Порошенко на зустрічі з родинами Героїв Небесної сотні. Можливо, колись ця обіцянка і буде втілена у життя, але наразі слідство по розстрілах на Майдані зiткнулося з серйозною перепоною: віднині займатися цією справою вже нікому. Так не мало статися, але так сталося — через неузгодження дій різних гілок влади.

Пост здав — пост... не прийняв

1 березня 2016 року — це не лише здорожчання електроенергії та окремих груп товарів, це ще й старт нової правоохоронної структури — Державного бюро розслідувань. Хоча «старт» — занадто голосно сказано, адже відомства іще де-факто не існує, і в перший день його роботи тільки розпочнеться відбір претендентів на посаду директора Держбюро розслідувань. Водночас до новоствореного відомства, згідно із законом, повинна перейти частина повноважень прокуратури. Іншими словами, прокуратура ВЖЕ не розслідує злочини, а Держбюро ЩЕ цього не робить.

Як зазначає народний депутат Сергій Лещенко, на сьогодні є «десятки відмов судів приймати клопотання слідчих прокуратури, мотивовані тим, що слідчі прокуратури більше не наділені жодними процесуальними повноваженнями». «Це — наслідок ухвалення закону про Держбюро розслідувань, що вступив у силу», — додає Лещенко.

Слід зазначити, що Держбюро розслідувань задумувалося з якнайкращими намірами. Передбачалося, що цей орган опікуватиметься не рядовими злочинцями, а високопосадовцями, суддями та очільниками силових відомств. Норма щодо Держбюро розслідувань була прописана ще у Кримінальному кодексі, ухваленому в 2012 році. Однак за часів Януковича запускати нову інституцію не квапились, попри настійливі нагадування Amnesty International. «На відчіпного» екс-Генпрокурор Пшонка пообіцяв, що ДБР запустять вже у 2014 році, але у 2014-му не стало ані Пшонки, ані Януковича — лишилася тільки ідея, яку взялася впроваджувати в життя постреволюційна влада.

І все б нічого, але сталася непоправна нестиковка в часі: на той момент, коли слідчі прокуратури мали припоручити свої матеріали фахівцям iз БДР, віддавати справи було нікому. «День набрання чинності закону, день створення Державного бюро розслідувань і день, коли йому передаватимуть матеріали кримінального провадження від прокуратури, — вони не збігаються. Насправді, згідно з законом, матеріали мають бути передані у тримісячний термiн після початку здійснення функцій досудового розслідування», — коментує юрист Микола Хавронюк, котрого цитує «Радіо «Свобода».

Хто винен — уже не важливо, але що робити далі?

Відповідальність за ситуацію, що склалася, несе передусім Верховна Рада. Розгляд та ухвалення закону про Держбюро розслідувань були заплановані ще на вересень 2015 року, проте відбулися на два місяці пізніше. А потім тривала незрозуміла епопея з непідписанням цього закону Президентом. Петро Порошенко не скріплював закон своїм підписом протягом 64 днів, чим порушив часові норми, передбачені законодавством. Врешті-решт глава держави завізував закон про Держбюро розслідувань у прямому ефірі — під час своєї прес-конференції 14 січня.

Що стосується Генеральної прокуратури, то у відомстві буцімто досить схвально поставилися до «запуску» ДБР, висловлюючи сподівання, що функції слідства у прокуратури будуть все-таки збережені — принаймні до того моменту, коли ДБР зможе повноцінно функціонувати. «Офіційно всім заявляю та всіх заспокоюю: розслідування «майданівських» справ не зупиниться з 1 березня», — обіцяв прокурор ГПУ Владислав Куценко на брифінгу 29 лютого.

Та не так сталося, як гадалося: суди (зокрема й «уславлений» Печерський суд Києва) припинили «працювати» з документами від Генпрокуратури, нагадавши тій, що вона вже поза грою. Зранку 2 березня надійшло повідомлення про те, що ГПУ направила до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснення у зв’язку зі створенням Державного бюро розслідувань. Роз’яснення ці стосуються законності проведення прокуратурою досудового розслідування у справах і спрямовані для того, щоб суди не відмовляли слідчим прокуратури в розгляді клопотань.

Тож «далі — буде». А поки суди й прокурори з’ясовують між собою стосунки, нагадаємо, що ГПУ зібрала 1200 томів доказової бази про події 18-20 лютого 2014 року в Києві. «Усього було повідомлено про підозру 27 особам, обвинувальні акти щодо восьми з них направлено до суду. У розшуку перебувають 17 осіб, у тому числі колишній глава держави, керівництво МВС, внутрішніх військ, СБУ та київської міліції», — зазначав нещодавно начальник управління спецрозслідувань Головного слідчого управління ГПУ Сергій Горбатюк. Не хотілося, аби всі ці зусилля пішли прахом, але теперішня ситуація оптимізму не додає.