«Код нашої природи дитинства — від чорної борщівської, червоної — поліської, білим по білому — полтавської вишиванки», — кажуть учні Предславинської гімназії №56.
Книгу «Природа дитинства у вимірах герменевтики і наративу» готували разом із постійними партнерами: Інститутом психології імені Григорія Костюка НАПН України, Департаментом освіти і науки Київміськадміністрації, Управлінням освіти та інноваційного розвитку Печерської районної у місті Києві держадміністрації. Відкрите у гімназії №56 арт-бюро «Предславинське» й активна співпраця з «Мистецьким арсеналом» додали до наукових розмірковувань педагогів і науковців виокремлений четвертий розділ «Дитина у просторі тексту культури: на шляху до духовного зростання».
У практично зорієнтованому посібнику директор Предславинської гімназії Діна Іллівна Петренко, заслужений працівник освіти України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня, згадує про експеримент, який був проведений в одній із прибалтійських республік. Тоді у деяких класах ввели додаткові уроки малювання за рахунок скорочення годин на «основні предмети»: математику і мову. Згодом учні з них почали випереджати однолітків... з математики й мови. «Сучасні вчені провели велику кількість спостережень, численних наукових досліджень, які показують, що завдяки заняттям тим чи іншим видом мистецтва діти стають розумнішими, інтелектуально активнішими, більш працездатними», — констатує педагог iз багаторічним стажем.
У багатьох країнах світу неабияку увагу приділяють дитячій творчості, зокрема малюнкам. Є міжнародний інститут з вивчення молодіжного малюнка (вікове обмеження до 20 років) у Цюріху, колекція музею дитячої творчості в Осло, Лондонська міжнародна галерея дитячої творчості. Дитячий музей у Бадені пропонує ознайомитися зі своїми архівами і доступними колекціями, розташованими на п’яти поверхах будинку 1896 року. Дитяча культура там представлена у двадцяти виставкових залах у різноманітних аспектах і проявах.
Арт-бюро «Предславинське» відкрили 1 вересня 2014-го. Утiм історія його створення налічує не один рік, уточнює його керівник, практичний психолог, учитель-методист Руслана Рудковська. Креативний простір, у якому б хотілося дітям творити, працювати і досягати певних вершин, створювали спільно педагоги, батьки і власне учні. Цей кабінет у гімназії — як середньовічний релікварій — скарбниця, де зберігається найкраще й найцінніше. Хоча роботи, а особливо думки й пізнання учасників і творців арт-бюро виходять далеко за межі стін одного приміщення.
Немало учителів гімназії №56 є прикладом гармонійного поєднання основного заняття із творчістю. Вишиванням, створенням ляльок-мотанок займається з учнями заступник директора Катерина Обараз. Проект «Ікона, мальована нитками», який реалізують учні 8-9 класів разом із наставницею, — один із тих, що зацікавив не тільки дітей, а й батьків. Катерина Сергіївна вважає, що відродження народних промислів і ремесел є ефективним засобом підвищення мотивації навчальної діяльності учнів у процесі трудового навчання.
В арт-бюро «Предславинське» експонується постійно діюча виставка авторських робіт учителя математики Валентини Самчук: чарівно-мрійливі квіткові композиції — топіарії та сакральні ляльки-мотанки. А розпочалося усе колись із того, що у комісійному магазині Валентина Сергіївна купила ляльку в бальному платті й почала власноруч робити ляльок.
І все ж основне наповнення арт-бюро гімназії — це роботи і творчість учнів. Підсумки проекту «Код Малевича» демонстрували у ході виставки «Арлекін іде...» у «Мистецькому арсеналі». Із пластиліну створювали анімацію разом із Сергієм Мельниченком та Оленою Голубєвою. Дешифрували гравюру Альбрехта Дюрера «Меланхолія». Працювали з приватними родинними архівами. Об’єктами досліджень робили звуки джазу, картини Сальвадора Далі й Едварда Мунка, скульптуру Огюста Родена. Учням дозволяється малювати в арт-бюро, навіть лежачи на спині — як робив це, більше двох років створюючи фрески на стелі Сикстинської капели у Римі на початку XVI століття, неперевершений Мікеланджело.
Малюнки учасників арт-бюро «Предславинське» були представлені на дитячому фестивалі «Мир у дитячих долонях», який патронує дружина Президента Марина Порошенко. Відтепер гімназія №56 має подяку за її підписом.
На обкладинку практичного посібника «Природа дитинства...» упорядники помістили картину фламандського художника Пітера Брейгеля-старшого. «Ігри дітей» він написав ще у 1560 році. Уже тоді в Європі кожну дитину сприймали як маленьку, але самостійну, самодостатню особистість.
На камерній сцені театру учні київської гімназії №56 зуміли показати дійство за мотивами картини Брейгеля: співали учасники народного дитячого хору «Веснянка»; декламували Олександра Олеся; танцювали чорно-біле танго (як тут знову не згадати художника Малевича), балет під слова колискової і радісно-безтурботну композицію під звуки «Пісні про морозиво» англійською... На сцені був і Пітер Брейгель, і справжній яблучний пиріг, що уособлював смак дитинства.
У розмаїте поєднання елементів української та світової культури органічно вписалося твердження учнів Предславинської гімназії: «Код нашої природи дитинства — від чорної борщівської, червоної — поліської, білим по білому — полтавської вишиванки».
«Школа має готувати до розуміння себе і світу», — озвучила на святі-презентації прописну істину професор Наталія Чепелєва, заступник директора Інституту психології імені Григорія Костюка. А Олена Фіданян, директор Департаменту освіти і науки Київміськадміністрації, нагадала слова Івана Франка: «Учителем школа стоїть» і перефразувала: «Учителем держава стоїть». Директорка «Мистецького арсеналу» Наталя Заболотна так само права: «Якби 25 років тому держава зробила ставку на освіту і мистецтво, не було б наслідків, які маємо зараз на сході України».
У динамічному й непростому сьогоденні складно зацікавити дітей і зорієнтувати на справді значущі інформацію, знання й уміння. Але можливо. І приклад цьому — столична гімназія №56.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
В італійському місті Салерно маленькі українці уже цього місяця мають розпочати заняття в українських школі та дитсадку. Виховні заклади відкриються при українсько-італійській асоціації «Калина». «Учні отримають атестат Міністерства освіти України. Крім обов’язкових навчальних предметів, школярі проходитимуть катехизм. >>
