І на схилах пшениця родить

      У 1999 році 54 жителі з сіл Деменцi та Зам'ятниця Чигиринського району Черкаської області віддали в оренду свої земельні паї інвесторам Національної інвестиційної компанії з Черкас, а влітку наступного року на тих 96 гектарах було зібрано добрий урожай овочів та пшениці. Вся околиця дивувалася: як це на схилах, які пора виводити із земельного обігу, пшениця наколосила по 58 центнерів з гектара?

      Після того до новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю «Зам'ятниця» принесли свої паї й інші селяни, загалом 300 осіб. Отож поле у ТОВ збільшилося до 500 гектарів орної землі й 200 гектарів косовиці. Техніку довелося купувати нову, адже відремонтувати колишню колгоспну виходило дорожче. Віддали перевагу імпортній й переконалися, що вона вигідніша щодо якості, енергозбереження та швидкості в роботі. Тепер ті трактори та комбайни не тільки свої землі обробляють, а й у сусідні села — Боровицю, Чернявку, Худоліївку, Красносілля — на підробітки виїжджають.

      Через 2 роки у ТОВ «Зам'ятниця» зі своїми паями попросилися й селяни з сусідніх Трушівців. Так колектив пайовиків у товаристві відчутно зріс, додалося й земель. З 2002 року тут господарюють на 2300 гектарах ріллі й 500 гектарах косовиці. Тепер у господарстві 200 корів й 500 голів молодняку, є й 200 свиней.

      У цьому господарстві вже стало традицією відразу ж після зібраного врожаю розраховуватися з пайовиками за орендовану землю. Селяни за це на вибір можуть одержати вирощену продукцію, послуги або ж гроші. Оксана Осипенко, генеральний директор Національної інвестиційної компанії, каже, що більшість віддає перевагу останньому.

      За її словами, зрушення у сільському господарстві даються дуже важко. Восени того року, наприклад, товариство засіяло 1100 гектарів озимого клину елітним німецьким насінням. Так усе повністю вимерзло, й це завдало господарству неабияких збитків. Задеклароване державою у таких випадках відшкодування було мізерним — 9 800 гривень. Сам на сам залишилося товариство й із купівлею мінеральних добрив за державними цінами, попри те, що Кабмін клявся забезпечити ними селян. Коли не змогли придбати міндобрива за нижчими цінами, нічого не залишилося, як купувати їх за ринковими. Невчасно були виплачені господарству й відшкодування за взятими у банках кредитами. Торік кошти надійшли аж 31 грудня о 16-й годині, а їх чекали ще у вересні, сподіваючись закупити посівне насіння та паливно-мастильні матеріали. Та й цього року схожий свистопляс — ціни на пальне скачуть. Звиклі до усього сільгоспвиробники очікують сюрпризів і наступного року, адже треба буде платити з кожного літра надоєного молока 2 копійки у фонд підтримки молочної галузі, а для кожної корівчини замовити у столиці ідентифікаційну бирку, яка коштує 30 гривень. «Це називається державною підтримкою», — дивується Оксана Осипенко.

      Тільки опускати руки у «Зам'ятниці» черкаські інвестори не збираються , адже за ними стоять люди, які повірили у них. Тому у планах на майбутнє Оксана Осипенко називає придбання нової техніки, ремонт колишніх колгоспних приміщень, не забуватимуть і про соціальну сферу.

      «Зарплату нам платять щомісяця, й це, я вважаю, велике діло. А з нашими людьми легко в роботі, вони сумлінні й працьовиті, — хвалиться «Україні молодій» Олена Чигирик, головний зоотехнік та головний ветлікар ТОВ «Зам'ятниця».

      Олена закінчила Дніпропетровську сільськогосподарську академію, там зустріла свого майбутнього чоловіка й приїхала з ним на його батьківщину — у Чигиринський район. Тепер вона має улюблену роботу й задоволена її результатами. Каже, що всі доярки у селі Трушівці, де на фермі їхнє товариство утримує більш як 200 корів, — справжні трудівниці.

      «Узагалі нам таланить на хороших людей», — додає Оксана Осипенко, генеральний директор Національної інвестиційної компанії. І серед тих, на чию підтримку й розуміння тут покладаються, називає директора ТОВ «Зам'ятниця» Володимира Зінченка та керуючого Трушівським відділенням товариства Анатолія Гордійчука.