Скаже, як з воза ляпне

      Якщо проаналізувати висловлювання урядовців, то складається враження, що Україна переповнена одними лише спекулянтами та ділками, мета яких — нахапати прибутків, піднявши ціни і зруйнувавши тим самим віру народу у твердження Януковича про те, що інфляція в умовах України — не що інше, як «казка».

      Член парламентського Бюджетного комітету, представник політичної групи Української народної партії Євген Жовтяк порівнює уряд Януковича—Азарова з факіром, який вважає, що під його дудіння та запевнення ціни зависнуть і впадуть у гіпнотичний стан. Утім факір — у розпачі.

      — Уряд, передусім його перший віце-прем'єр Азаров, уперто продовжує називати чорне білим і навпаки, — коментує ситуацію Євген Жовтяк. — Заява Азарова під час селекторної наради з керівниками обласних і районних державних адміністрацій про те, що «...не існує жодних об'єктивних причин для підвищення цін на м'ясо-молочну продукцію», можна було б очікувати від будь-кого, але тільки не від високопоставленого урядовця, який очолює економічний блок уряду і, певна річ, має володіти всім масивом необхідної аналітичної інформації.

      Віце-прем'єр, за його словами, бачить три причини того, що ціни на м'ясо підскочили до рівня більш як 40 гривень за кілограм: змова, спекулятивні моменти та засилля перекупників на ринках. Скидається на те, що без жодних на те економічних причин масонська ложа спекулянтів влаштувала змову проти споживачів, а відтак — і проти уряду Януковича.

      Пану Азарову, напевне, не поклали на стіл довідки про тотальне зменшення поголів'я худоби, що досяг піку у період діяльності цього уряду. Йому також не повідомили про те, що навіть сало вже у зростаючих обсягах завозять із сусідньої Польщі. Не привернули увагу сановника до того, що підвищення цін на паливо одразу позначається на цінах на продукти.

      Крім того, одномоментний викид мільярдних сум із рахунків Казначейства не може не влинути на силу інфляційного пресингу, як би не переконував у зворотному перший віце-прем'єр. Не можна не погодитися з Азаровим у тому, що на багатьох ринках доступ виробникам до прилавка ускладнено (корупція, здирництво та хабарництво на всіх рівнях залишаються родимою плямою режиму Кучми). Однак це не є першопричиною підвищення цін на м'ясо, а лише одним із тих багатьох факторів, які його ускладнюють iще більше.

      Однак уряд Януковича має вже обмаль часу працювати над вирішенням цієї проблеми системно — він мусить гасити пожежу. У відносно спокійних липні і серпні коригування рейтингів видавалося школярською забавою, а народ — таким собі гутаперчевим хлопчиком, який вигнеться дугою за подачку з бюджету. Тепер уряд приміряє на себе інші ролі, йому треба крушити спекулянтів на ринках, шикувати нафтотрейдерів, які насмілюються підняти ціни, звільняти недоброзичливців на кшталт чиновників із Пенсійного фонду, інкримінуючи їм «свідомі помилки» з метою заплямувати щиру любов Януковича до народу, або ж електорату. Симбіоз адміністративного диктату над цінами з адміністративним ресурсом на виборах може явити світові, передусім Україні, потворного гомункулуса.

      На ліквідацію «змови» на ринку м'ясомолочних продуктів Азаров дав два тижні (слід очікувати, що до цієї справи долучаться не лише Державна інспекція з цін, а й Антимонопольний комітет та Служба безпеки); меморандум про обмеження цін на деякі види бензину діятиме впродовж жовтня; приватизаційних коштів на доплати до пенсій вистачить до грудня.

      Остання стадія життєвого циклу уряду Януковича—Азарова все більше нагадує дилетантське полювання на відьом та гарячкове спорудження потьомкінських селищ народного добробуту.