Гривня у «трубі»

      Обмінники продовжують щодня підносити сюрпризи. Третій тиждень спостерігається подорожчання твердої валюти. Громадян, які тепер звіряють вміст своїх гаманців із цінниками на обмінних кіосках,у свою чергу, цікавить, скільки коштуватиме долар і євро сьогодні, завтра , післязавтра. Тим часом Нацбанк намагається ввести цей інтерес у спокійне русло і зробити ВКВ доступнішою для населення. Комерційні банки отримали нові вказівки стосовно роботи на готівковому валютному ринку. Ідеться про постанову НБУ від 3 вересня, відповідно до якої операції з продажу за гривні готівкової валюти або зворотного обміну через касу банку та пункти обміну проводяться без обмежень, у рамках загальних обсягів купленої ВКВ, але з дотриманням встановленого значення ліміту загальної відкритої валютної позиції банку. На прохання «УМ» ситуацію коментує директор департаменту валютного регулювання НБУ Микола МЕЛЬНИЧУК.

      — Яким чином Національний банк впливає на ситуацію, що утворилася на готівковому ринку валюти?

      — Банк може продавати ВКВ у межах своєї валютної позиції. Як показує звітність, половина цього валютного ліміту банками вичерпана на інші операції. Валютна позиція банків зараз становить 460—480 мільйонів доларів — вважайте, до 500 мільйонів. Тобто інша половина — ще п'ятсот мільйонів доларів — нині становить резерв, який може використовуватися на проведення інших операцій.

      — Наскільки вільно банки можуть займатися купівлею-продажем валюти і чи не існує якихось обмежень?

      — Не існує обмежень для такого продажу валюти банками. Якщо банк хоче продати свою готівку, він може реалізувати те, що в нього є. Від цього його валютна позиція скорочується. Тобто в нього з'являється можливість проведення інших операцій за валюту. Водночас банк може знову купувати і знову продавати ВКВ.

      — Тобто багато що залежить від волі самого банку?

      — Безумовно. Тобто йдеться про такий резервуар, який містить 500 мільйонів доларів. Він через одну «трубу» наповнюється на міжбанку, а через іншу, тобто через продаж валюти, спустошується.

      — І все ж, чи є така обставина, яка примусить банки не робити цього, можливо, з міркувань власних інтересів?

      — Насправді банку досить вигідно продавати валюту, тому що, купивши її на безготівковому ринку і продаючи в обмінниках, він має прибуток у вигляді комісійних. Собівартість цієї валюти на готівковому ринку становитиме 5,40 грн. — 5,405 грн. Тому банки продаватимуть валюту дешевше, ніж за 5,41—5,42 гривні за долар.

      — Останніми днями Нацбанк виходив із доларовою пропозицією на міжбанківський валютний ринок?

      — Так, але з дуже низькою пропозицією. Якщо за місяць ми придбали до золотовалютного резерву кілька сот мільйонів доларів, то впродовж останнього тижня наша пропозиція вимірювалася десятком мільйонів доларів.

      — Як довго триватиме ця вимушена функція контролю на валютному ринку?

      — Я не вважаю це вимушеною функцією контролю.

      — Як ви ставитеся до такої думки, яку постійно мусують у ЗМІ, зокрема в російських інтернет-виданнях, щодо планованої емісії валюти США, внаслідок чого долар стане легшим на 20 відсотків?

      — У США існує дві концепції щодо того, як має рухатися курс долара. Одну висловлюють республіканці, іншу — демократи. На наступних президентських виборах може змінитися партія, яка прийде до влади, тож відповідно до цього й провадитиметься монетарна політика США.

      — Мабуть, Національний банк намагається якось застрахувати себе від подібних несподіванок і тому активно закуповує золото?

      — Так, про це говорилося на одній із прес-конференцій. В Нацбанку зростає потреба в золоті. Частка його в золотовалютних запасах мала. Так склалося історично, що ми надзвичайно багато купували валюти. Тому вважаємо за потрібне поновити частку резервів у вигляді цього дорогоцінного металу.