Небезпечна втрата дофаміну...
Хвороба Паркінсона — це повільно прогресуюче неврологічне хронічне захворювання. Найчастіше недуга спіткає літніх людей — тих, кому понад 60. Хоча перші її симптоми можуть проявлятися і раніше — у віці 50-55 років. Зрідка проблема здатна торкнутися також тих, хто не сягнув 40-річного віку, а подеколи — навіть 20-річних. За спостереженнями лікарів, чоловіки частіше нездужають на хворобу Паркінсона, ніж жінки.
«Розвиток недуги пов’язаний зі зниженням кількості дофаміну в організмі, — пояснює лікар-невропатолог Валентин Наводничий. — Ця життєво необхідна речовина — ніби диспетчер руху нервових імпульсів у структурах головного мозку. Тому, коли її бракує, у хворого виникають серйозні проблеми і розлади руху та м’язової діяльності. Звісно, дофамін знижується і при нормальному старінні, але не так стрімко, як це відбувається при недузі Паркінсона. Хвороба проявляється тоді, коли дофаміну залишається в організмі менше ніж 30 відсотків».
Медики змушені визнати: причини розвитку хвороби не встановлено донині. Факторами ризику лікарі називають старіння, генетичну схильність, несприятливий вплив довкілля. Забруднена екологія, вплив пестицидів, гербіцидів, солей і важких металів, а також складні судинні захворювання, вживання ліків із побічними ефектами, — усе це підштовхує людину в лабети недуги. Проживання поблизу промислових підприємств і копалень, де видобувають шкідливу для здоров’я руду, також може грати на руку хворобі.
Парадокс, але курців недуга Паркінсона вражає менше, ніж тих, хто не має цієї шкідливої звички. Медики кажуть: це може бути пов’язано з тим, що нікотин має властивість стимулювати дофамін в організмі. Розвиток захворювання знижує і вживання кофеїну. Однак це не означає, що людина мусить пити каву в необмеженій кількості і тим паче — палити. Ні кофеїн, ані нікотин не захищають від хвороби. Крім того, негативний вплив куріння на здоров’я — незаперечний.
Тремтіння може охоплювати все тіло...
Розпізнати хворобу Паркінсона можна за такими ознаками: тремор (тремтіння) кінцівок, гіпокінезія (уповільненість, зменшення рухів), м’язова напруга. Для хвороби характерні нервові та психічні розлади.
«Тремор — найбільш очевидний симптом недуги, який легко виявити, — розповідає лікар. — Зазвичай тремтіння виникає у стані спокою. Воно починається у кисті руки, прогресує, розповсюджується на протилежну руку і на ноги. Рухи великого та інших пальців зовні нагадують рахунок монет. Іноді буває тремтіння голови, схоже на кивання «так-так» чи заперечення «ні-ні», тремтіння повік, язика, нижньої щелепи. Часом тремтіння може охоплювати все тіло. Тремор посилюється при хвилюванні і стихає під час сну».
При гіпокінезії, тобто зменшенні рухової активності, хворий може тривалий час перебувати в одній позі, зберігати нерухомість. Спостерігається загальна скованість рухів. Активні рухи з’являються після певного зволікання, їх темп уповільнений. Хворий ходить дрібними кроками, ставлячи ступні паралельно одна одній. Обличчя часто маскоподібне, мигання повіками поодинокі. Посмішка чи гримаса плачу виникають із запізненням і зникають також повільно. Характерно, що при ходьбі руки не роблять звичних розмашистих рухів, а притиснуті до тіла.
При м’язовій напрузі кінцівки у процесі згинання та розгинання залишаються в одному положенні. Формується «поза прохача» — її також називають позою манекена: хворий сутулиться, голова нахилена вперед, напівзігнуті у ліктьових суглобах руки притиснуті до тіла, ноги зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах.
Крім рухових порушень, при хворобі Паркінсона спостерігається порушення обміну речовин, наголошує фахівець. Найпоширеніший наслідок цього — стрімке схуднення. З’являється також підвищене слиновиділення, надмірна пітливість. Нерідко при хворобі виникають страх, розгубленість, безсоння. У майже половини хворих виявляють депресії, у 40 відсотків — розлади сну та надмірну втомлюваність.
Для таких людей, їхнього емоційного і душевного самопочуття життєво необхідні спілкування, підтримка і розуміння з боку рідних, друзів. Дуже важливо не залишати хворих на самоті, допомагати їм, мотивувати, просто спілкуватися.
Вилікувати неможливо? Призупинити?
Медики зауважують: багато інших недуг мають симптоми, схожі з хворобою Паркінсона. Тому відрізнити це захворювання від інших може тільки фахівець — лікар-невролог. У більшості випадків діагностика хвороби Паркінсона не викликає труднощів. Фахівець ставить діагноз на основі клінічної картини захворюваності, оглядаючи пацієнта, проводячи специфічні тести та дослідження (електронейроміографію).
«На жаль, хвороба Паркінсона є невиліковною, — каже Валентин Наводничий. — Однак існують методи медикаментозного та хірургічного лікування, які дозволяють призупинити захворювання, зберегти рухливість і якість життя людини. Для кожного пацієнта лікар добирає свою програмну терапію, залежно від симптомів недуги».
Важливою складовою лікування є правильне харчування та фізична активність. Раціон пацієнтів iз хворобою Паркінсона має бути найрізноманітнішим, підкреслює лікар. Важливо також подбати не тільки про наповнення меню, а й про те, як полегшити хворому прийом їжі. Підвищений тонус м’язів і тремор можуть ускладнювати користування столовими приборами. Бажано використовувати виделки та ложки з товстими ручками, глибокі тарілки, великі чашки з двома ручками.
Порушення ковтання при хворобі Паркінсона призводить до проблем із вживанням їжі твердої консистенції, у результаті чого хворі починають менше їсти і пити. Процес ковтання особливо проблематичний, якщо їжа має неоднорідну консистенцію (суп чи борщ), тому такі страви краще хворому не готувати. Їжа має бути рідкуватою, кашоподібною, драглистою (страви на кшталт холодцю), сметанкоподібною, словом — такою, яку легко ковтати.
Увага — на домашній сир і чорнослив
Одна з найпоширеніших проблем для пацієнтів із хворобою Паркінсона — закрепи. Уже на початковій стадії захворювання від них страждає кожен четвертий пацієнт, а в подальшому — майже 80 відсотків хворих.
Лікарі радять хворим вживати хліб із борошна грубого помелу чи з висівками, щодня включати в раціон сирі фрукти та овочі. Замість випічки і солодощів краще споживати сухофрукти: курагу, чорнослив. Моторику кишечнику здатнi підсилювати лактоза (чай із молоком, молочна каша), винна кислота (виноградний сік, біле вино, фруктові соки), яблучний оцет, цитрусові. Лікарі рекомендують відмовитися від продуктів, які сприяють виникненню закрепів: печива і здоби, какао, міцних чаю та кави.
Майже в кожного пацієнта з хворобою Паркінсона спостерігається швидка втрата маси тіла. Це пов’язано не лише з певними проблемами харчування хворого, а й з підвищеною втратою енергії через скованість м’язів і тремор. Відтак, аби запобігти проблемі, хворим радять їсти часто (чотири-п’ять разів на день), але малими порціями. Їсти потрібно повільно: поспішне харчування не приносить користі, а тільки шкодить. Бажано збільшити калорійність їжі: заправляти страви соусами з додаванням борошна, включати в раціон збиті вершки, різні креми, домашній сир (він має понад 15 відсотків жирності), твердий сир, а також горіхи.
Пацієнтам із хворобою Паркінсона важливо багато рухатися. Фізичні вправи у комплексі з медикаментозним лікуванням допоможуть збільшити рухливість, відновити почуття рівноваги, координацію і сприятимуть відновленню самостійності рухів.
ДО РЕЧІ
Свою назву хвороба Паркінсона дістала завдяки французькому неврологу Жаку Шарко: він запропонував назвати її на честь британського лікаря і автора «Есе про тремтячий параліч» Джеймса Паркінсона. Свою працю Паркінсон опублікував ще у 1817 році, але тоді науковий і медичний світ належно її не оцінили.