Кличка та Бобула — в прокурори?

«Я вітаю дуже рішуче і дуже важливе рішення, прийняте Президентом України щодо відставки Генерального прокурора України, це сприятиме реформуванню прокуратури в подальшому. А тепер завдання Президента і Верховної Ради — досягти згоди щодо кандидатури нового Генерального прокурора. І тут я підкреслив би декілька ключових характеристик такої особи. Перш за все, це має бути людина, яка має підтримку в Раді і якій довіряє українське громадянське суспільство. Врешті-решт, успіх будь-якої прокурорської та судової системи спирається на довіру від людей, від народу», — зазначив нещодавно Джеффрі Пайєтт, посол США в Україні.

Чи почує глава української держави другу частину «меседжу» від Пайєтта, у якій дипломат перераховує бажані риси нового Генпрокурора, чи обмежиться тим, що візьме до уваги лише перше речення (де Порошенка хвалять за рішучість) — наразі невідомо. Згідно з законодавством, представлення претендента на крісло голови ГПУ є прерогативою Президента України, справа ж Верховної Ради — погодитися або ні з запропонованою кандидатурою. Депутатська група «Єврооптимісти» закликала Петра Порошенка вдатися до публічного обговорення списку претендентів на прокурорське крісло, проте Президент наразі ніяк не зреагував на цей заклик.

Тим часом один із «єврооптимістів» — депутат від БПП Мустафа Найєм — заявив, що всередині фракції ведеться обговорення кандидатури Юрія Луценка — саме його пропрезидентська сила бачить новим Генеральним прокурором. Сам Луценко відреагував на таку заяву досить гостро. «Ніяких офіційних пропозицій із цього приводу я не отримував. Я не коментую чутки і не планую життя по чутках», — зазначив він. «Я бачив, що на партійному чаті хтось про це пише. Бачив повідомлення Мустафи, який перетворився на журналіста хронік «Світське життя», — додав Луценко.

Оскільки процес висунення кандидатури в голови ГПУ був і лишається суто кулуарним (таємничість довкола нього «розбавляють» лише інсайдери на кшталт Мустафи Найєма), у соцмережах жартома обговорюють усіх «можливих» (а точніше, геть неможливих) претендентів. Чимало «лайків» зібрав на «Фейсбуці»... співак Іво Бобул. Олії у вогонь додав і лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, котрий заявив, що в нього для Порошенка є більш цікава пропозиція. «БПП обговорює варіант призначення Генпрокурором Юрія Луценка, лідера президентської фракції. Є ще більш потужний варіант — Віталій Кличко, лідер президентської партії. Зростом вище, кандидатський ступінь має, мову іноземну знає, не судимий, та й випиває менше», — зазначив Гриценко в соцмережі.

Жарти — жартами, проте якщо Президент Порошенко підбирає найбільш лояльну для себе фігуру, то персона Кличка має влаштувати його тією ж самою мірою, що й кандидатура Луценка. А тим часом політичні аналітики, зокрема Ярослав Павловський, не вважають Юрія Луценка серйозним претендентом на крісло Генпрокурора. Його аргументи полягають у тому, що після всіх скандалів, що відбулися у стінах ГПУ, Порошенко просто не зважиться призначати туди керівником таку контраверсійну фігуру. Інформація щодо Луценка скоріше за все є «качкою», запущеною для того, аби виміряти градус настрою у суспільстві, припускає Павловський.

Проте значно важливішим, на нашу думку, є те, які насправді завдання ставитиме Президент України перед новим Генеральним прокурором. Поширеною є версія щодо того, що Віктор Шокін (тепер уже екс-Генпрокурор) відігравав роль своєрідного буфера між владою й молодими та невгамовними реформаторами у Генпрокуратурі, котрі дійсно робили кроки у напрямку боротьби з корупцією. Завдання Шокіна полягало у стримуванні цих «гарячих» голів. Проте місія провалилась, і Шокіну довелося піти. Питання, чи буде наступник Шокіна так само нівелювати всі реформаторські зусилля підлеглих, чи впряжеться у цей віз разом із ними, виглядає значно вагомішим, аніж навіть конкретне прізвище майбутнього керівника ГПУ.