У квітні у Вроцлаві — в рамках заходів «Європейської столиці культури 2016» — презентують унікальне літературно-музичне дійство, яке вже показали у Львові. Наприкінці минулого тижня в театрі імені Марії Заньковецької митці з України та Польщі представили український перфоманс Антонич удома». Поєднали музику, спів, прозу письменника Юрія Андруховича із роману «Дванадцять обручів» та поезію Богдана-Ігоря Антонича. Організатори дійства — співачка, актриса, художниця, дослідниця народної пісні Уляна Горбачевська, Юрій Андрухович, музиканти Марк Токар, Ришард Лятецький, Барт Палиґа.
«Антонич є одним із найважливіших та найзагадковіших українських поетів минулого сторіччя. Сьогодні ми називали б його культовим, але це окреслення все одно не вичерпало б його цілком особливої постаті», — наголошує Юрій Андрухович. Й уточняє: «Марк говорить своїми інструментами, зокрема контрабасом, Уляна — голосом. На певному етапі я вирішив, що доречним буде в цю тканину дійства включити, крім віршів самого Антонича, і свої тексти, які з ним пов’язані».
Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині у 1909 році. У його творчості притаманний відгомін лемківського фольклору, навіть у перфомансі організатори використали пісні лемків. Життя Антонича було недовге й обірвалося у 27 років. Юрій Андрухович ділиться: «Ми хочемо, щоб наш проект викликав чергову хвилю зацікавлення Антоничем серед наймолодших, і я думаю, що ми оцими своїми музичними засобами й усім синтезом засобів, які в цьому нашому проекті задіяні, наближаємо момент порозуміння і відчуття того, що це наш сучасник».
«Поезія Богдана Ігоря-Антонича диктувала нам дуже різні рішення для кожного вірша. Його поезія дозволяє поєднувати різні формати — традиційні лемківські пісні, джазові мотиви, психоделію. Антоничева поезія дуже різнобарвна», — каже Уляна Горбачевська.
Ідея створити проект виникла в Матеуша Сори, директора польського театрального фестивалю InNOWICA. Однією з цілей було пропагування поезії Антонича у Польщі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
