Три перепустки для обраних

Востаннє на чемпіонаті світу в колі елітних команд національна збірна України грала в 2007 році. На Олімпіаді «синьо-жовті» були ще давніше — виступ на Іграх-2002 у Солт-Лейк-Сіті залишається наразі їхньою єдиною успішною «вилазкою». Хай там як, а вчора в японському Саппоро вітчизняні хокеїсти розпочали свій черговий олімпійський похід, перегравши в стартовому матчі збірну Румунії — 3:0.

Хто рано встає...

На думку експертів, пробитися до корейського Пхенчхану, де пройдуть у 2018 році наступні «білі» Ігри, оновленій українській збірній буде неймовірно тяжко, адже нині вітчизняний хокей перебуває не в найкращому стані, а за обмежену кількість перепусток доведеться боротися зі значно потужнішими й рейтинговішими командами. Зазначимо, що в світовому рейтингу «синьо-жовті» посідають скромне 21-ше місце, тоді як олімпійський турнір 2018 року розрахований на 12 найсильніших збірних світу, притому що загалом у вільному обігу знаходиться лише (!) три ліцензії, на які, в цілому, претендують 27 збірних світу.

І якщо на стадії попереднього олімпійського відбору нашу команду розглядають як одного з фаворитів своєї «пульки», то у фінальній її частині — у разі, звичайно, подолання японського бар’єра — «синьо-жовті» матимуть значно скромніший статус.

Утім, звісно, складати завчасно руки колектив Олександра Савицького теж не буде. Незалежно від того, як українська збірна завершить свою олімпійську кваліфікацію, отриманий у матчах відбору досвід, без сумніву, стане хорошим уроком для серйозно омолодженого колективу Савицького. Нагадаємо, що нинішній рік збірна України проводить у дивізіоні ІВ світового хокею, перебування в якому навряд чи задовольняє амбіції українських хокеїстів та їхніх наставників.

Особливо активної підготовки до турніру в Японії наша збірна не вела. За тиждень до його старту Олександр Савицький зібрав хлопців у Броварах, де головним його завданням стала організація процесу акліматизації підопічних до майбутньої різкої зміни часових поясів, адже додаткових днів для адаптації на місці ніхто українським хокеїстам не запропонував. Аби по прильоту до Саппоро, з яким у Києва восьмигодинна часова різниця, хлопці не виглядали як «сонні мухи», під час тренувального збору наставник щодня робив підйом о четвертій годині ранку.

Власне до місця баталій наші хлопці прибули менш ніж за добу. Із пригодами. На пересадочному вузлі — в Токіо — виникли проблеми з багажем, через які довелося навіть затримати виліт літака на Саппоро. Коли ж лайнер наблизився до кінцевого пункту подорожі, в аеропорту через снігопад його довго не могли прийняти.

Година на розкачування

Без сумніву, все це вкупі зі зміною часових поясів не могло не вплинути на гру підопічних Савицького проти румунів. Майже половину ігрового часу «синьо-жовті» витратили на розкачування. На минулорічному «Челенджі», що в листопаді відбувся в румунському Галаці, українці розгромили господарів — 5:0, а в Саппоро довгий час навіть не могли розпечатати ворота «старих знайомих», хоча, приміром, у першому періоді «перекидали» суперника з рахунком 12:3. Зрештою, такого масштабу кількісна перевага не могла не перейти в якість. Першим з українців своє вагоме слово сказав Владислав Луговий з «Кременчука». Коли ж представник білоруської «Юності» Андрій Міхнов подвоїв рахунок у матчі — стало спокійніше, хоча румуни боролися до останнього, чим неабияк потішили свого шведського наставника К’єлла Ліндквіста.

«Я задоволений грою, тому що мої хлопці старалися. Якби ми закинули шайбу в третьому періоді, все могло б скластися інакше», — так уже після матчу оцінив дії своїх підопічних наставник румунської команди. Розпечатати українські ворота суперникові завадили надійні дії Едуарда Захарченка, котрий представляє столичних «Дженералз». Натомість завдяки старанням іще одного «генерала» Артема Гніденка українці змогли закинути втретє. «Перемога є перемога. Але в деяких моментах хлопці могли зіграти краще», — Олександр Савицький стримано відреагував на вдалий старт олімпійського відбору, розуміючи, що головні випробування — попереду.

Завтра в українців поєдинок зі скромними хорватами, після чого на них чекатиме «матч життя». Вочевидь саме від зустрічі з японцями й залежатиме майбутнє нашої збірної у кваліфікації до Пхенчхану-2018, продовжити яку зможе лише переможець нашого квартету. Збірна Японії добре знайома вітчизняним хокеїстам, адже ледь не кожного року на чемпіонаті світу вони зустрічаються з азіатами. Приміром, торік на «мундіалі» в дивізіоні ІА «синьо-жовті» програли японцям (1:3) і були змушені понизитися в класі.