Узяв субсидію? Віддай з доплатою

Остання декада була періодом «приємних» новин. Починаючи від «благої звістки» керівника КП «Київський метрополітен» Віктора Брагінського, котрий сповістив, що собівартість поїздки столичною «підземкою» наближається до шести гривень, і завершуючи новинами, пов’язаними з ЖКГ. З останніх найважливішими є такі (нагадаємо, в учорашньому номері «УМ» також порушувала теми субсидій і тарифів на послуги ЖКГ).

Ще більше витрат — «хороших» і різних

Передусім Верховна Рада України незабаром повторно розгляне законопроект «Про житлово-комунальні послуги». І якщо парламент дасть добро, то українців штрафуватимуть через несвоєчасну сплату комірного. Причому досить жорстко. Згідно з однією з норм закону, при несвоєчасній оплаті комунальних послуг вводиться пеня у розмірі 100% від розміру боргу. При цьому (хто б сумнівався!) у законі не прописано жодного посилення відповідальності за надання неякісних послуг.

Новина номер два адресована киянам. Їх чекає підвищення тарифів на послуги ЖКГ на 11-13%. Про це повідомив начальник Головного управління з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський. Пан начальник звинуватив в усьому Нацкомісію з регулювання у сфері енергетики та ЖКГ — вона, мовляв, «неефективно» працює з міською владою. Втім решта українців не повинна жодною мірою почуватися «обділеною» тотальним зростанням цін.

Адже загалом електроенергія для мешканців усіх регіонів України в 2016 році подорожчає двічі — у березні й вересні. І якщо на даний момент українці, які споживають від 100 до 600 кВт/годин електроенергії за місяць, платять за кожен кВт 78,9 копійки, то в березні тариф підвищиться до 99 копійок, а у вересні — до 129 копійок. Крім того, у квітні переглянуть тарифи на газ для населення. Столичні ж мешканці до всього цього отримують ще й персональний «привіт» від Ахметова (власника «Київенерго») у вигляді додаткового підвищення вартості електроенергії.

Це грізне слово «верифікація»

Саме через те, що невдовзі гряде нове підвищення тарифів, а отже й нарощення фінансової допомоги малозабезпеченим, держава вчасно «схаменулась», вирішивши поставити гру під назвою «субсидії» на паузу. Принаймні так вважають експерти, коментуючи намір Мінфіну провести масову верифікацію даних, указаних одержувачами субсидій.

Виявлення несумлінних абонентів, які вказали неправдиві дані про свій фінансовий стан, дозволить не лише скоротити субсидіальні витрати, а й трохи наповнити казну за рахунок штрафних санкцій. Адже спійманим на гарячому доведеться повернути одержану субсидію у подвійному розмірі. Так держава дещо зекономить на тих 5,4 мільйона сімей, котрі зараз, за словами Прем’єра Яценюка, отримують матеріальну допомогу.

Як саме буде проводитися перевірка? «Міністерство фінансів буде проводити перевірку права на отримання соціальної допомоги для виявлення «мертвих душ» та невідповідності критеріям отримання такої допомоги», — заявляє голова Мінфіну Наталія Яресько. В міністерстві вже порахували, що аудит одержувачів субсидій поверне до казни щонайменше 5 мільярдів гривень.

Кого й за що каратимуть

Як роз’яснюють у Міністерстві фінансів, субсидій будуть позбавлені передусім дві категорії громадян. Ті, хто приховав додатковий дохід, та ті, хто протягом року до моменту подачі заяви на субсидію мав витрати на суму від 50 тисяч гривень. І навіть якщо ці витрати були пов’язані з медичними маніпуляціями, це не гарантує уникнення відповідальності. Виняток становить лише оплата заходів, необхідних для підтримання життєдіяльності людини. Тобто, скажімо, офтальмологічна операція (не зумовлена загрозою для життя) може бути підставою для того, щоби субсидіанта змусили повернути отриману фіндопомогу.

Що стосується додаткового доходу, то ні для кого не є секретом, що більшість українців змушені тягти на собі приробіток — самої лише офіційної зарплати, котру виплачують за основним місцем роботи, для прожиття часто-густо буває недостатньо. У 2015 році моніторингова місія ООН визначила, що 80% українців перебуває за межею бідності (критерієм є одержання щомісячного прибутку, меншого за 150 доларів). Тотальне зубожіння населення нашої держави є аксіомою і не потребує доведення. Про це чудово знають у Мінфіні. Але там знають і про те, що переважна частина наших з вами співвітчизників виживає завдяки різного роду «фрилансам», котрі, природно, не вказують у декларації про дохід.

Чи є це безчесним? Безперечно. Проте держава також грає не за правилами, роблячи вигляд, що прожитковий мінімум у 1330 грн. — це нормально, і що на пенсію 1208 грн. або на мінімальну зарплату 1550 грн. (такою вона буде, починаючи з 2016 року) дійсно можна проіснувати. Коловорот брехні запущено давно, у ньому рівною мірою задіяні як громадяни, так і держава. Різниця полягає лише в тому, що в розпорядженні останньої є репресивний апарат, котрий дозволяє «виводити на чисту воду» шахраїв різного калібру. А в громадян натомість є єдиний засіб реагування — Майдан, до якого час від часу вдаються діткнуті до печінок українці.

Коли «старший брат» наглядає за всім

Однак повертаючись до верифікації Мінфіну. Яким чином міністерство збирається відслідковувати «лівий» дохід одержувачів субсидій? До 1 січня 2016-го чиновники не мали належних інструментів, котрі дозволили б побачити приховані статки. Але законодавці подбали про те, аби такі інструменти з’явилися.

24 грудня 2015 року Верховна Рада проголосувала за закон №3629 — з невиразною назвою «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства)». А вже 31 грудня Президент Петро Порошенко підписав цей закон та повернув його до стін парламенту. Суб’єктами законодавчої ініціативи виступили Прем’єр Арсеній Яценюк та Кабінет Міністрів України.

У цьому законі цікавим є передусім таке — набуте урядом (зокрема й Мінфіном) право «отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані, при реалізації повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат».

Іншими словами, банківська таємниця, котра досі була недоторканною, може бути порушена в ім’я пошуків неправдивих одержувачів субсидій. Якщо в абонента буде виявлений банківський рахунок, кредитна чи депозитна картка, на нього чекає адміністративне покарання за свідомий обман.

Вочевидь, зайве казати, що в західних країнах поняття банківської таємниці закладалося ще в XIX столітті й суворо охоронялось. Швейцарія — еталон бездоганно працюючої банківської системи — не відмовилася від охорони чужих фінансових секретів навіть тоді, коли у 2013 році в цій країні вступив у силу федеральний закон про міжнародну допомогу у податкових питаннях. Україна не Швейцарія, що є, безумовно, дуже прикрим.

Водночас є ще один момент, здатний викликати занепокоєння. Ніхто не може гарантувати, що отриману Мінфіном банківську інформацію використають тiльки з метою верифікації. А не передадуть, скажімо, як естафету, податковим органам абощо.

Прикметно, що отримані Мінфіном можливості про доступ до банківської таємниці є наразі навіть ширшими, аніж у СБУ чи правоохоронних органів. При цьому притягнути якогось чиновника за статтею ККУ, котра стосується розголошення банківської таємниці, за нових умов видається цілковито неможливим. Верховна Рада визнала своїм голосуванням, що таємниць більше не існує. Такий порядок речей, напевно, дійсно посприяє певній економії в царині нарахування субсидій, проте навряд чи підтримає взаємну любов держави та її громадян.

P.S. Аби не відставати від Мінфіну, українців «потішила» й голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Вона пояснила, чому девальвувала гривня та як треба ставитися до цього процесу. «Українці ще не звикли думати категоріями цін, а думають категоріями курсу і переймаються кожним коливанням курсу. Не треба сприймати коливання курсу, яке відбувається останніми місяцями, як щось екстраординарне», — заявила Гонтарева.

На жаль, ніхто не пояснив пані Гонтаревій, що українці не переймалися б коливанням курсу, якби це саме коливання не знецінювало національної валюти на тлі стрімкого зростання цін. До речі, серед факторів, які призводять до стрибків гривні, Гонтарева вбачає падіння ділової активності на початку року та політичну нестабільність. Це вже новий погляд голови Нацбанку на причини падіння гривні — ще недавно Гонтарева вважала, що девальвації сприяють... журналісти, котрі сіють паніку серед населення.