Усе — для студентів

Ось уже добрий десяток років усе студентство України навчається за Болонською системою. Людині, яка у Бергені (Норвегія) поставила від нашої країни підпис під історичним документом про приєднання до Європейського освітнього простору, — тодішньому міністру освіти і науки Станіславу Ніколаєнку — сьогодні виповнюється шістдесят років.

Інтереси освітян і науковців він відстоював завжди. Невипадково при міністрі Ніколаєнку витрати на освіту зросли за три роки з 4,71% до 7,2%, а на науку до 1,2% від ВВП, що було одним із найліпших показників у Європі. З його ініціативи зі 111 тисяч в 2004 році до 150 тисяч у 2007-му виросло держзамовлення до вишів. Це він зі своїм заступником Борисом Жебровським створив мережу з 250 шкіл для навчання українців за кордоном, добився повної комп’ютеризації середніх шкіл, ПТУ і технікумів. Нині про це можна лише згадувати.

— Міністр Ніколаєнко, на мій погляд, насправді найбільш «студентський» з усіх попередніх і нинішніх очільників галузі. Це людина, яка не боїться зайвого «головного болю» для себе як керівника, а відтак й ініціює різноманітні починання, які тим чи іншим чином могли б зацікавити молодь. Саме він — ініціатор створення Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки України, — пригадує її колишній керівник, а нині генеральний директор Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Іван Слободяник. — Станіслав Миколайович має дар: розуміти потреби молоді й спрямовувати її енергію в потрібному напрямку. Завдяки його підтримці і державницькій позиції студентська стипендія збільшилася втричі, почали виділятися кошти на капітальні ремонти гуртожитків і корпусів вишів країни. По-новому зазвучав і діалог зі студентством, зокрема були внесені важливі норми до законодавства щодо підтримки студентського самоврядування.

— Вам часто доводилося бачити ректора з м’ячем? А свою діяльність на новій для нього посаді — ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України (який свого часу закінчив з відзнакою) — у червні 2014 року Станіслав Ніколаєнко розпочав… на футбольному полі — форвардом команди адміністрації під час товариського матчу зі студентською збірною, — розповідає голова Студентської організації НУБіП Дар’я Кендус. — Відтоді керівництво університету та його студентське самоврядування працюють в унісон. Вперше за довгі роки став можливим відвертий діалог — постійне спілкування зі студентами в різному форматі. І до думки молоді прислухаються: так, у програмі розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2020» з’явився окремий розділ, присвячений перспективам студентського самоврядування. Підтримав ректор й ініціативу створити на базі університету осередок Всеукраїнського студентського волонтерського руху, який сьогодні активно працює і надає допомогу бійцям у зоні АТО. Та й просто приємно почуватися поруч із людиною, яка з перших днів протистоянь на Майдані під час Революції гідності підтримала революційну молодь — і словом, і ділом. І така ставка керівника на молодь себе виправдовує.