Кузні робочих кадрів не фінансують

У результаті незбалансованості реформи децентралізації та відсутності єдиного її центру утворилися «чорні діри» в питанні передачі повноважень громадам.

Таку думку висловив ідеолог реформи, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. «Узгодження і координація — це альфа та омега реформи подібного масштабу. На превеликий жаль, Міністерство регіональної політики не стало центром реформи. Створення ж групи у ВР на чолі зі спікером парламенту — теж не вирішення питання. Чим більше «центрів реформи», тим сильніше розмивається її ідеологія», — заявив Ткачук.

Кому треба зайвий клопіт?

Як заявляє пан Анатолій, перехід до «влади громадам» в ідеології є позитивним, проте для нашого суспільства занадто складним та довгим, мовляв «не навчили і пустили». «Ми з вами говоримо про глибинну горизонтальну реформу, яка зачіпає практично всі сфери життєдіяльності держави. І єдиного центру реформи дійсно немає. Керівники міністерств і відомств не зустрічаються, ні про які узгодженості пропозицій, позицій, законопроектів сьогодні не йдеться. Тобто і тут ми не пішли до ідеального плану проведення реформ такого масштабу. Тому знову-таки поки чіпляємося за те, що є. А є основне — концепція реформи, прийнята на рівні уряду. Тому ми дуже щільно працюємо з Міністерством регіональної політики. За багатьма позиціями нас чують і наші законопроекти просувають. Але без єдиного центру реформи вирішувати проблеми все складніше. У результаті незбалансованості реформи не все зроблено в передачі повноважень громадам. У реформі є цілі «чорні діри». Десь зробили більше, ніж планували, а десь не зробили взагалі нічого», — розповів Ткачук.

Досить гостро показала зворотну сторону децентралізації, наприклад, освіта. «Згідно з концепцією реформи, всю дошкільну і середню освіту — на рівень громад. На рівні районів — інспекція. На обласному — ПТУ. Але Мінфін, якому, слава Богу, не дали зарубати бюджетну децентралізацію, все-таки вставив свої п’ять копійок — профтехосвіта перейшла на рівень міст. У результаті через рік ми недорахуємося значної кількості ПТУ, які потім потрібно буде відновлювати. Приміром, у невеликому райцентрі є ПТУ, яке навчає кухарів. Зрозуміло, що райцентру 50 кухарів щороку не потрібні. Тоді навіщо йому фінансувати за рахунок свого бюджету випуск кадрів для всієї області? Логічно ж. Більше того, ПТУ — це завжди хороші будівлі в центрі міста з великою територією, що завжди цікаві «інвесторам», — зазначив експерт. Отже, перспектива закриття таких профтехучилищ веде за собою і величезну за обсягом, кількість утрачених робочих місць і в результаті — обурених безробітних.

У 50 училищах України грошей катма

Хоча обурених вистачає вже сьогодні. Минулої п’ятниці під стінами Міністерства освіти та Верховної Ради мітингували представники «неперспективних» ПТУ. Долучились до акції люди практично з усіх регіонів України. Учасники акції тримали державні прапори, а також плакати «ПТУ — кузня робочих професій», «Профтехосвіта під загрозою», «Країну будують робочі руки». Люди частково перекрили проїзд вулицею Грушевського.

Як зазначив заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей, у частини міст немає фінансових ресурсів, тому вони відмовилися виділяти гроші на ПТУ та інші навчальні заклади. На сьогодні в 50 училищах України не відкрито фінансування. «Не тільки університети є шляхом до кращого майбутнього нашої країни. Профтехзаклади — це місце, де навіть діти з малозабезпечених сімей та дитячих будинків можуть знайти себе. У таких дітей не можна відібрати шансу жити і працювати, вони також живуть надією, як мінімум на те, що в майбутньому їм буде що поїсти та чим нагодувати сім’ю. До того ж саме в таких закладах «плекають» робочі руки, котрі вже через рік-два будуть розбудовувати та піднімати нашу країну», — говорить «УМ» працівник одного з ПТУ Хмельниччини Лідія Муц. На її думку, якщо таку юну людину не направити в потрібне русло, вона не зможе сама встояти в нашому соціумі. «Це призведе до масштабно втраченого покоління», — додає пані Лідія.

Ще однією соціальною ланкою, яку зачіпає децентралізація, є медицина. На думку Анатолія Ткачука, тут узагалі не повинно б бути проблем, оскільки всі державні субвенції передані громадам, проте міністерство на цю ситуацію реагує слабо. «Так, були внесені зміни в закон про охорону здоров’я, згідно з якими усі медичні послуги повинні надаватися первинним центром санітарно-медичної допомоги. Які — увага! — як юридичні особи створені в районах. Тобто ФАПи, амбулаторії та інші заклади підпорядкували районному рівню. У районах тепер дві медструктури — райлікарня і ПЦМСД, кожен зі своїм управлінським апаратом. Але гроші пішли в громади, і вони не хочуть фінансувати районних управлінців. Тепер громади, які можуть спокійно утримувати свої ФАПи та амбулаторії, повинні або створити такий центр у себе, витративши додаткові гроші, або передати ці повноваження на районний рівень», — каже Анатолій Ткачук.

Мітингувальникам у Києві влада пообіцяла вирішити проблеми. У день проведення акції у стінах ВР проходила нарада, де обговорювали законопроект про державну підтримку освітніх та медичних закладів. До участі було запрошено представників міністерств та відомств, народних депутатів, керівників професійно-технічних навчальних закладів, голів регіональних осередків Асоціації працівників професійно-технічної освіти, представників департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій, що опікуються питаннями профтехосвіти. Наразі законопроект поданий на розгляд народним депутатам. А працівникам та учням ПТУ «світять» неоплачувані канікули.