Василь Корчинський, «Майдан». (з сайта dvnshu.com.)
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». Організатори її присвятили героям Революції гідності, тим, хто воює в зоні АТО, учасникам усіх визвольних змагань. На виставці експонуються і картини, на яких зображені події й образи діячів української історії від найдавніших часів.
Експонують твори Валентина Задорожного, Миколи Стороженка та Олександра Івахненка, які творили на ґрунті історичної тематики. Скажімо, на філософській картині Івахненка «Пам’ять води» зображені дві українки, а деталі підкреслюють національну сутність цілого народу. Спеціально до цієї виставки готували свої нові твори як старші видатні майстри Василь Забашта, Олександр Ворона, Галина Севрук, Володимир Прядка, Віра Баринова-Кулеба, Феодосій Гуменюк та митці середнього покоління, так і зовсім юні, ще студенти Київської та Харківської академій мистецтв. Зокрема представлені й монументальні дипломні роботи.
У художніх образах передають недавні події, що назавжди закарбувалися у пам’яті, безпосередньо активні учасники Революції гідності Марина Соченко, Устим Федько, Катерина Ткаченко. Наприклад, Василь Корчинський зображує багатолюдний Майдан, а над ним — ангели Небесної сотні. Є й великий розділ плаката — жанру, що найбільш гостро, оперативно і водночас узагальнено передає трагічну суть протистояння між добром і злом, Україною і Росією.
Загалом близько 300 творів митців з усіх регіонів України на уже сьомій за останні роки виставці «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» відтворюють найважливіші, знакові події нашої історії.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
11 січня на сайті Президента України Петра Порошенка була зареєстрована петиція, яку подав художник і громадський активіст Олександр Мельник. В одному зi своїх грудневих чисел «УМ» друкувала його відкритий лист до Президента з вимогою звернути увагу на стан побутування власне української мови — адже глава держави проголосив цей рік Роком англійської мови в Україні. Про потребу скласти програму мовного розвитку на 5-10 років iз планом конкретних дій на кожен рік писав ще у своєму відкритому листі Олександр Мельник. >>
