Референдум як розмінна монета

Конфронтація між пропрезидентською та пропрем’єрською частиною істеблішменту входить, схоже, у свою найгострішу фазу. Нещодавно «УМ» писала про те, що вирішальним у взаєминах між Петром Порошенком та Арсенієм Яценюком буде голосування 28 січня за зміни до Конституції. Минулої суботи Президент України поквапився заявити: немає сумнівів у тому, що парламент дасть 300 голосів для ухвалення змін до Основного закону в частині децентралізації. Однак ці 300 голосів є неможливими без фракції «Народного фронту». Тим часом в останніх «10 хвилинах iз Прем’єр-міністром» Арсеній Яценюк висловився за те, щоб зміни до Конституції ухвалювали на референдумі. Несподіваний випад, котрий ламає Порошенкові всю гру.

Утiм поки що незрозуміло, як вплине позиція глави уряду на можливе голосування його підопічних 28 січня. Заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко вже закликав Прем’єра до порядку, нагадавши, що зміни до Конституції є прерогативою Верховної Ради. Очільнику Кабміну послали недвозначний сигнал: не грайся з вогнем. Якщо «Народний фронт» таки зірве голосування щодо Конституції, це означатиме початок справжньої політичної війни. І перші прояви її вже не забарилися з’явитися.

Фракція БПП виступала з ініціативою заслухати звіт Кабінету Міністрів — про це заявив представник Блоку Порошенка Борислав Розенблат. Депутат нагадав, що за останні півтора року Верховна Рада не мала змоги почути про досягнення уряду, тож тепер було б незле це зробити. Розенблат зреагував і на пропозицію Яценюка переглянути коаліційну угоду. «Замість того, щоб прийти до парламенту та відзвітувати про свою роботу, уряд каже, що потрібно щось міняти. Ні, не потрібно щось змінювати. Давайте спочатку послухаємо звіт (...). Ми розробили понад 500 сторінок коаліційної угоди, тобто взяли на себе великі зобов’язання. Але зараз уряд заявляє про те, що коаліційна угода заважає працювати. Яким чином вона може їм заважати? Там чітко написаний документ», — обурювався Розенблат.

Яценюку дали зрозуміти, що одної його примхи недостатньо, щоб переписувати коаліційну угоду. Цікаво, однак, як заговорить Банкова, якщо «Народний фронт», остаточно образившись на всіх і вся, піде з коаліції зовсім? Чи готові у Порошенка до дострокових парламентських виборів (про які більшість експертів говорить як про майже вирішене питання, прогнозуючи їх проведення восени поточного року)? Хай там як, а президентська адміністрація робить Яценюку ще один прозорий натяк: чинний глава уряду не є незамінним. Недарма буквально днями почали циркулювати чутки про можливе запрошення у крісло Прем’єр-міністра України Карла Більдта, відомого європейського політика, котрий колись обіймав аналогічну посаду в Швеції.

Ставлення самого Більдта до такої ідеї наразі невідомо. Як і те, наскільки її втілення є реалістичним. Але справа тут не в Більдті. Яценюк має взяти до уваги, що, окрім Мiхеїла Саакашвілі, Наталії Яресько, Володимира Гройсмана та інших більш або менш вірогідних претендентів на керування Кабміном, нові пошукачі прем’єрського крісла виникатимуть буквально щодня. Тож Арсенію Петровичу належить бути обережнішим iз пропозиціями та ультиматумами.

Хоча цілком iмовірне й те, що цього разу між Блоком Порошенка та «Народним фронтом» усе завершиться миром. Джерело в АП, на яке посилається агенція «Ліга.нет», зазначає, що заява Яценюка стосовно референдуму зроблена з метою... захистити від відставки голову МВС Арсена Авакова. Раніше говорилося про те, що Президент Порошенко готовий погодитися на звільнення Генпрокурора Віктора Шокіна в обмін на відставку одіозного міністра. Однак фракція «НФ» попередила — її депутати триматимуться за Авакова до останнього. Тема з референдумом, очевидно, виникла як свого роду превентивний захід: якщо нападки на Авакова триватимуть, «Народний фронт» битиме в цю точку.

Це не вперше і не востаннє, коли Конституція України стає розмінною монетою в різного роду торгах. Що ж стосується референдуму, то до когорти тих, хто виступає проти подібного плебісциту, приєднався і спікер парламенту Володимир Гройсман, і голова КВУ Олексій Кошель. Останній нагадав, що за чинним Законом «Про всеукраїнський референдум» реалізувати подібні ініціативи політиків неможливо, бо в разі винесення питання конституційних змін на референдум спочатку необхідно розробити відповідне законодавство.