«Шовковим шляхом» до Китаю

Увесь світ останніми днями відстежує рух тестового транспорту з України до Китаю в обхід Росії. Нинішнє рішення про цей маршрут ухвалено у зв’язку з тим, що РФ закрила транзит українських товарів через свою територію. Тепер практично всі, крім Росії, сподіваються на його успіх.

Насправді ж цей маршрут є насамперед політичним і лише нагадує давній «Шовковий шлях». Економічно обґрунтований шлях пролягає через Росію — як би це комусь не подобалося. Однак через свою агресивність і непрогнозованість остання не є і не може бути надійним транзитером.

Так само очевидно, що ні світ, ані нинішній міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський та його команда ще до кінця не усвідомлюють усього позитиву, значущості згаданої події як для України, так і для всього світу, її реперної ролі для розвитку всіх країн Євразії.

На тлі початку практичної реалізації цього проекту варто згадати його українських ініціаторів. Так, уперше в новітній Україні ідея відпрацювання транспортного маршруту в обхід Росії виникла в 1997 році, в рамках підготовки міжнародної транспортної конференції у Хельсінкі, в бесіді тодішніх в.о. міністра транспорту України Леоніда Костюченка та заступника міністра закордонних справ України Бориса Гудими (куратора економічного блоку міністерства). Вони внесли пропозицію міністру закордонних справ України Геннадію Удовенку (Царство йому Небесне) з проханням погодити ідею на рівні керівництва держави та уряду. Про результати погодження достеменно не відомо, але на конференції у Хельсінкі ця ідея, на жаль, озвучена не була і, відповідно, до її реалізації дотепер не приступали.

Можливо, якби тоді, в 1997-му, прислухалися до українських державників та якби згадана ідея була озвучена й реалізована в установленому порядку, не було б і нинішнього шантажу з боку РФ та її обмежень щодо транзиту.