Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У роботах Віктора Мельничука ніч — це кольорові спалахи, обличчя незнайомки — розмите, але прекрасне.
У «Дім спогадів» запрошує київський Щербенко Арт Центр, відкривши виставку ужгородських митців Беати Корн та Віктора Мельничука. До 13 лютого відвідувачі зможуть побачити спільний проект, в якому будуть поєднані живопис та кераміка. Учасник п’ятого міжнародного дизайнерського конкурсу Trieste у Венеції Віктор Мельничук представить серію картин акрилом, а його дружина Беата, чиї роботи демонструвалися у Вільнюсі, — скульптури, виконані в авторській техніці.
Експонати виставки поєднані спільною концепцією — зверненням до образів минулого. Художники переконують, що спогади — мов той баранець Маленького принца, якого тільки він міг бачити крізь стінки ящика, адже в кожного вони свої. «Усі дорослі колись були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», — говорив у своїй книжці Антуан де Сент-Екзюпері, і саме нагадати дорослим глядачам образи дитинства й покликані роботи художників.
«Цей проект — ідея мого чоловіка Віктора Мельничука, — розповідає «УМ» Беата Корн. — Це спогади його дитинства, запахів, людей, картин, які з часом у свідомості розмиваються, ми лише відчуваємо їхній відгомін. Для мене тут також присутні спогади, але по-іншому. В моїх скульптурах тут є образ, який я втілюю в форму. Це характерно для моїх студентських років і робіт того часу, бо зараз у скульптурі, яку ліплю, зазвичай немає образів. Тож ця виставка для мене теж ностальгія», — говорить УМ скульптор Беата Корн.
Філософський сенс, втілений у конкретні образи, полягає у тому, що картини дитинства з часом «розмиваються». Тому проект представляє далекий «Дім спогадів», у якому оживають колишні враження як розмиті полотна і спеціально не чіткі образи. «До цього проекту Віктор працював із технікою, яка створює ілюзію об’єму, — говорить Беата Корн. — На розмиті образи він накладав чіткі геометричні, лінійні фігури, що надавало картинам вигляду 3D. А в роботах, представлених на цій виставці, є лише ті, розмиті, давні образи без чіткого бачення реальності».
У роботах Віктора Мельничука ніч — це кольорові спалахи, обличчя незнайомки — розмите, але прекрасне. Дівчинка на картині відтворена до деталей — фіолетових капців та блискучої кульки у руці, але вона ніби віддалена від нас роками, а тому її образ одночасно конкретний, живий і водночас абстрактний.
«Немає сирих речей, все продумано, повномасштабно, — говорить «УМ» художник Дмитро Корсунь, розглядаючи картини. — Найперший батько цих митців у художньому плані — гіперреалістичний німецький живописець сімдесятих років Герхард Ріхтер. Однак це інша генерація, інша країна, у цих роботах розвиваються нові ідеї. Помітно, що в картинах проглядається непевність, запитання: що далі? Це хороша заявка, ембріон майбутнього живопису».
«Беата Корн і Віктор Мельничук — пара, це безсумнівно», — додає Дмитро Корсунь. «Оскільки ми обоє займаємося творчістю, ми постійно енергетично тягнемо один одного. Тут щось з’явилося — інший підхоплює і робить наступний крок. Про свої художні ідеї вдома розмовляємо постійно, але життя — такий кавардак, що іноді сідаємо і за келихом вина обговорюємо дійсно важливі художні речі. Робити стоп взагалі дуже важливо», — каже Беата Корн.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>