Ембріон майбутнього живопису

У «Дім спогадів» запрошує київський Щербенко Арт Центр, відкривши виставку ужгородських митців Беати Корн та Віктора Мельничука. До 13 лютого відвідувачі зможуть побачити спільний проект, в якому будуть поєднані живопис та кераміка. Учасник п’ятого міжнародного дизайнерського конкурсу Trieste у Венеції Віктор Мельничук представить серію картин акрилом, а його дружина Беата, чиї роботи демонструвалися у Вільнюсі, — скульптури, виконані в авторській техніці.

Експонати виставки поєднані спільною концепцією — зверненням до образів минулого. Художники переконують, що спогади — мов той баранець Маленького принца, якого тільки він міг бачити крізь стінки ящика, адже в кожного вони свої. «Усі дорослі колись були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», — говорив у своїй книжці Антуан де Сент-Екзюпері, і саме нагадати дорослим глядачам образи дитинства й покликані роботи художників.

«Цей проект — ідея мого чоловіка Віктора Мельничука, — розповідає «УМ» Беата Корн. — Це спогади його дитинства, запахів, людей, картин, які з часом у свідомості розмиваються, ми лише відчуваємо їхній відгомін. Для мене тут також присутні спогади, але по-іншому. В моїх скульптурах тут є образ, який я втілюю в форму. Це характерно для моїх студентських років і робіт того часу, бо зараз у скульптурі, яку ліплю, зазвичай немає образів. Тож ця виставка для мене теж ностальгія», — говорить УМ скульптор Беата Корн.

Філософський сенс, втілений у конкретні образи, полягає у тому, що картини дитинства з часом «розмиваються». Тому проект представляє далекий «Дім спогадів», у якому оживають колишні враження як розмиті полотна і спеціально не чіткі образи. «До цього проекту Віктор працював із технікою, яка створює ілюзію об’єму, — говорить Беата Корн. — На розмиті образи він накладав чіткі геометричні, лінійні фігури, що надавало картинам вигляду 3D. А в роботах, представлених на цій виставці, є лише ті, розмиті, давні образи без чіткого бачення реальності».

У роботах Віктора Мельничука ніч — це кольорові спалахи, обличчя незнайомки — розмите, але прекрасне. Дівчинка на картині відтворена до деталей — фіолетових капців та блискучої кульки у руці, але вона ніби віддалена від нас роками, а тому її образ одночасно конкретний, живий і водночас абстрактний.

«Немає сирих речей, все продумано, повномасштабно, — говорить «УМ» художник Дмитро Корсунь, розглядаючи картини. — Найперший батько цих митців у художньому плані — гіперреалістичний німецький живописець сімдесятих років Герхард Ріхтер. Однак це інша генерація, інша країна, у цих роботах розвиваються нові ідеї. Помітно, що в картинах проглядається непевність, запитання: що далі? Це хороша заявка, ембріон майбутнього живопису».

«Беата Корн і Віктор Мельничук — пара, це безсумнівно», — додає Дмитро Корсунь. «Оскільки ми обоє займаємося творчістю, ми постійно енергетично тягнемо один одного. Тут щось з’явилося — інший підхоплює і робить наступний крок. Про свої художні ідеї вдома розмовляємо постійно, але життя — такий кавардак, що іноді сідаємо і за келихом вина обговорюємо дійсно важливі художні речі. Робити стоп взагалі дуже важливо», — каже Беата Корн.