Валютний декаданс

Представники НБУ, експерти від влади, від опозиції та «вільнонаймані» навперебій пропонують своє бачення причин стійкого новорічного знецінення гривні, переляканої чи то істеричними пенсіонерами (за версією Валерії Гонтаревої), чи то російськими агентами, чи деструктивними діями управителів рідного Нацбанку... Підвищити стресостійкість вітчизняної валюти обіцяють черговим траншем від МВФ, антикорупційними розслідуваннями, нескінченними намірами підвищити інвестиційну привабливість... Тим часом курс основних валют, установлених Національним банком України в понеділок, 25 січня, знову піднявся. За винятком рубля, який, на щастя, стабільно падає. Курс долара США, порівняно з п’ятницею, піднявся на 27 копійок (до 24,79 гривнi), євро подорожчав на 8 копійок (до 26,8). Що ж відбувається на ринку грошей і чи існують рецепти стабілізації гривні поза папертю МВФ?

Хто винен?

Отже, експерти досі розходяться в оцінках причин знецінення гривні. Екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко вважає, що за падінням гривні стоять російські банки, які безкарно скуповують долар на українському ринку. І відповідальність за це треба покласти на керівництво рідного Нацбанку. На думку Савченка, НБУ повинен ввести відповідні обмеження, які б не дозволяли банкам кожної окремо взятої іноземної держави більше 8 відсотків в українській банківській системі.

На думку екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, попри інші чинники, валютний ринок України перебуває під тиском активної монетарної експансії бюджету в грудні: «Коли казначейський рахунок уряду зменшився на 39 мільярдів гривень, інструментами Національного банку не вдалося стерилізувати весь обсяг випуску в обіг коштів, що було здійснено головними розпорядниками бюджету в грудні. В умовах незаспокоєного валютного ринку надмірна ліквідність тисне на обмінний курс. Першочерговим завданням є взяття під контроль попиту на валюту, стерилізація «зайвих» грошей, що тиснуть на гривню», — висловив він свої міркування на власній сторінці у «Фейсбуці».

Аналітик інвесткомпанії «Адамант Капітал» Інна Звягінцева припустила, що ріст курсу долара щодо гривні спровокований бажанням рітейлерів конвертувати у валюту надлишок гривні, вирученої в період новорічних свят. А от вшанована нашим Президентом як найкращий світовий банкір року глава НБУ Валерія Гонтарева, з Давоського форуму, де вона перебувала майже весь останній тиждень, просто назвала винних в обвалі гривні. За її версією, це — вітчизняні бюджетники й пенсіонери, які отримали наприкінці грудня виплати і почали іх панічно витрачати. Підривники економічної стабільності країни — не більше й не менше...

Відсутністю адекватного зворотного зв’язку з представниками влади щодо стану валютного ринку пояснив негативні коливання на ньому економіст Андрій Блинов: «Нацбанк, уряд, президент, по суті, води в рот набрали, а те, що вони кажуть (разом із ситуацією на світових сировинних ринках), лише провокує недобрі домисли й очікування...»

Власне, з-поміж безлічі експертів він виявився чи не єдиним, хто взагалі взяв до уваги складову реального сектору економіки, як фактор впливу на стан фінансового ринку України. І це насторожує. Невже справді вітчизняні фінансисти настільки загралися в політику валютного декадансу, що їм навіть не спадає на думку проаналізувати зв’язок (точніше, його втрату) між правилами гри в реальній і віртуальній економічній площині?

Базис і надбудова

Нагадаємо, що ціни на основний експортний резерв України — зерно — давно перебувають у нерозривному тандемі з цінами на нафту. Тому об’єктивних причин очікувати скорочення валютної виручки України на міжнародних ринках також вистачає.

Можна було б порадіти повідомленню статистиків про те, що профіцит зовнішньої торгівлі в Україні торік виріс більш ніж удвічі. «Платіжний баланс України в січні — листопаді 2015 року зведений iз профіцитом 566 млн. доларів проти дефіциту в 11,046 млрд. доларів за аналогічний період 2014 року», — повідомила днями агенція УНІАН. Але слідом іде інша новина: «Експорт товарів з України за 11 місяців 2015 року скоротився на 30,9 відсотка, — до 34,5 мільярда доларів на тлі різкого падіння виробництва у промислових регіонах, наближених до зони АТО, та несприятливої кон’юнктури на ключових для України товарних ринках», — iдеться в повідомленні Міністерства економічного развитку і торгівлі України.

За інформацією Мінекономрозвитку, в десятку головних торгових партнерів торік увійшли Туреччина (7,2% експорту), Китай (6,6%), Єгипет (5,4%), Індія (3,7%), Білорусь (2,3%), Саудівська Аравія (2,1%), Казахстан (1,9%), Ізраїль (1,6%). Ключовим партнером лишився Євросоюз: український експорт до країн ЄС становив 34 відсотки від загального обсягу. Експорт до Росії загалом зайняв 12,7 відсотка зі стрімкою тенденцією до зниження. Як і раніше, в товарному розрізі основну частку вітчизняного експорту становили продукти харчування та інша сільгосппродукція (13 млрд. доларів), металургія (8,8 млрд. доларів), продукція машинобудування (4,1 млрд. доларів). Саме більшість цих товарів традиційно втрачають у ціні синхронно з нафтою. І, здавалося б, до чого тут глибокодумна наддержавницька філософія Нацбанку? Виявляється, зв’язок iз виробництвом (тим, який і забезпечує не ґендлярське, з наступними виплатами відсотків за кредитами, а реальне надходження валюти внаслідок експорту виробленого в Україні продукту), таки існує. У вигляді ручного управління структурами НБУ міжнародних проплат. Про цікаві механізми видачі ліцезій на право експорту готової продукції, що стимулюється в цивілізованих країнах і щосили гальмується вітчизняними «державниками»», УМ» уже писала. Виявилося, окрім хитромудрого внутрішнього ліцензування експортної діяльності, вітчизняні генії фінансової справи до неможливості ускладнили ще й проходження електронних платіжок за контрактами, що в іноземних банківських структурах відбувається автоматично максимум протягом доби. Так, проплату за контрактом за куплену в грудні минулого року техніку один iз вітчизняних експортерів насіння після тривалих перетримувань купою нацбанківських підрозділів зміг реалізувати тільки через 15 (!) днів. При цьому навiть за кількаденні об’єктивні затримки з надходженням коштів за продану за кордон продукцію НБУ позбавляє ліцензії на зовнішньоекономічну діяльність, а податкова накладає драконівські штрафи на українських експортерів. Словом, «стимулюють» вітчизняних експортерів і в хвіст і в гриву.

Наукова практика

Предметну оцінку нинішньої валютної лихоманки висловив днями завідувач кафедри фінансово-економічної безпеки та інтелектуальної власності Тернопільського Національного економічного університету, професор Володимир Мартинюк: «Курс валюти у ринковій економіці формується попитом і пропозицією на грошову одиницю. Чим більше держава експортує, тим більше вона формує пропозицію долара на внутрішньому ринку. А чим більше надходження валюти в державу, тим більше зміцнюється національна валюта. Надходження валюти залежить і від інших операцій. Наприклад, від іноземних інвестицій, від одержання різних позик, кредитів. Будь-яке надходження валюти в державу є дуже позитивним. Але сьогодні в Україні — економіка війни. Ніхто з іноземних бізнесменів при такій інфляції не буде інвестувати у нашу національну економіку. Нині ми маємо підтримку від Міжнародного валютного фонду у формі кредитів. Національний банк, у свою чергу, може погасити попит на іноземну валюту і стабілізувати курс за допомогою валютних інтервенцій. Власне, основне завдання Нацбанку — встановлення ціни на національну валюту. Різке її зростання свідчить про те, що НБУ не проводить регуляторних дій, щоб обмежити спекуляції на валютному ринку. Виходить, потрібно пані Гонтареву запитувати, чому такий курс долара? Ми ж не знаємо, наскільки сам Національний банк зацікавлений чи незацікавлений у стабілізації курсу гривні. Можливо, їм цікаво заробляти на курсових різницях. Треба врахувати також, що наприкінці 2015 року Україна виплатила великі кредити в доларах міжнародним кредиторам. Звідси треба розуміти, що сам НБУ формує великий попит на долар. Окрім того, щоб ситуація на валютному ринку була спокійнішою, треба, щоб самі люди не панікували і менше створювали ажіотаж довкола курсу долара, щоб більше купували вітчизняних товарів, заощадження тримали більше в гривнях... Звісно, це теорія, бо такі умови повинна створювати держава, а вона цього не робить.

Стабільна ситуація залежить не лише від курсу валюти, а й від купівельної спроможності громадян. Бізнес закривається, бо не має прибутків, або просто переходить у тінь. Не думаю, що цього року уряд зможе щось зробити для того, щоб реально піднести доходи населення, оскільки зростання заробітних плат і пенсій призведе до ще більшої інфляції. А кардинального збільшення доходів населення не слід очікувати до тих пір, допоки нормально не запрацює економіка».