Місто потребує села

Український агросектор і глобалiзація

«Ми готові скористатися положеннями підсумкового комюніке для проведення національної політики у галузі сільського господарства», — сказав міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час виступу на восьмому Саміті міністрів сільського господарства в рамках Глобального форуму. За його словами, забезпечення їжею українських міст розглядається сьогодні у двох аспектах: розвиток аграрного сектору і переробної промисловості, а також розвиток інфраструктури, яка б гарантувала зручність і фізичну доступність міських жителів до продуктів харчування. На думку українського міністра, головним пріоритетом сучасної вітчизняної національної політики стала активна інтеграція у світовий ринок продовольства. Український агросектор сьогодні не лише пропонує широкий асортимент і великі обсяги харчової продукції, а й має хороші перспективи для збільшення агровиробництва. «Україна стала надійним постачальником сільськогосподарської продукції включно з продуктами харчування. Сьогодні ми не тільки виробляємо достатню кількість харчової продукції для власних потреб, а й експортуємо значну її частину на світовий ринок. Останніми роками Україна зарекомендувала себе як один із гарантів світової продовольчої безпеки», — наголосив він.

Європейські експортні стратегії

Євросоюз — надзвичайно важливий стратегічний партнер України, і для нас стало вкрай важливим набуття з січня нинішнього року чинності Угоди про асоціацію та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Таку точку зору Олексій Павленко озвучив і під час зустрічі з Комісаром ЄС із питань сільського господарства та розвитку сільських територій Філом Хоганом у Берліні.

Результатом тісної співпраці з Євросоюзом стала позитивна динаміка у збільшенні частки ЄС у торгівлі сільськогосподарською продукцією та зростання вітчизняного експорту до ЄС у попередні роки. Так, частка ЄС, за підсумками одинадцяти місяців 2015 року, в загальній структурі українського зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції становить 31,2 відсотка. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за цей період становить 5 млрд. 176,5 мільйона доларів США, зокрема частка експорту становить 3 млрд. 634,9 мільйона доларів, імпорту — 1 млрд. 541,6 мільйона доларів. Україна готова до інтенсифікації співпраці та розширення доступу товарів АПК на ринок Євросоюзу. «Ми вже здійснили низку кроків для активізації співробітництва з ЄС в аграрній галузі. Розроблено першочергові закони для забезпечення якості продукції харчування та гармонізації законодавства України до вимог ЄС. Пріоритетом для нас залишається найшвидше схвалення всіх законів у сфері санітарно-фітосанітарного контролю, що дозволить повною мірою використати тарифні квоти та режим вільної торгівлі між Україною та ЄС», — додав міністр Олексій Павленко.

Німецький акцент

Україна зацікавлена у розвитку двостороннього співробітництва з Німеччиною у сфері сільського господарства, тому участь у Глобальному форумі в Берліні наша делегація використала і для налагодження прямих міждержавних контактів. Перспективу поглибити співпрацю у сферах біоенергетики, ветеринарної медицини, фітосанітарії, насінництва та охорони прав на сорти рослин обговорили під час зустрічі з Державним секретарем Федерального міністерства харчування, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН Петером Блейзером. Зокрема, йшлося про проект «Надання консультацій Україні з аграрної торгівлі в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною», проект у сфері екологічного землеробства, проект для ознайомлення з технологіями ефективного, рентабельного і сталого господарювання у сільськогосподарських підприємствах з використанням техніки німецького виробництва, проект економічної кооперації з підприємствами німецької аграрної економіки та проект щодо створення спеціалізованого союзу або асоціації в Україні на прикладі Німецького селянського союзу. Мінагрополітики України та Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства Німеччини ще 10 листопада 2015 року підписали протокол про наміри щодо двостороннього проекту співробітництва «Надання консультацій Україні з аграрної торгівлі в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною». В рамках проекту передбачається надання інформації українським експортерам стосовно процедур митниці та квот, технічних вимог, статистичних даних, пільгових механізмів. Проект розрахований на 3 роки. Старт проекту передбачений уже в першому кварталі нинішнього року. Наразі двосторонні відносини між Україною та Німеччиною в аграрній галузі відбуваються в рамках Українсько-німецького аграрного комітету, останнє засідання якого відбулося в Києві у вересні. Основними у двосторонній співпраці сьогодні є насінництво, біоенергетика та ветеринарія. За даними прес-служби Мінагрополітики, протягом одинадцяти місяців 2015 року товарообіг між країнами становить $473,9 млн., у тому числі експорт — $169,4 млн. Переважно експортувалися до Німеччини зернові злаки ($62,4 млн.), мед натуральний ($24,2 млн.), м’ясо та субпродукти ($15,9 млн.).

Серед основних позицій імпорту — харчові продукти ($62,5 млн.), тютюн та вироби з нього ($28,7 млн.), м’ясо та субпродукти ($20,6 млн.). Дію проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» в Україні продовжено до 2019 року. Проект підтримує Україну в питаннях розвитку сталого сільського господарства, ефективної переробної промисловості та підвищення міжнародної конкурентоспроможності згідно з принципами ринкової та регуляторної політики, а також забезпечує інформацією про східнонімецький та міжнародний досвід з розробки рамкових аграрно-політичних умов, з організації відповідних галузевих установ. Співпраця у рамках проекту становить для Мінагрополітики особливий інтерес, з огляду на досвід ФРН у реформуванні та розвитку сільського господарства Східної Німеччини.