Особливості «особливого статусу»

Минуло півроку з моменту, коли 31 серпня 2015-го Верховна Рада 265 голосами «за» ухвалила законопроект про децентралізацію влади. Подія супроводжувалася вибухом гранати і протестами під стінами парламенту. Наступного тижня депутатам слід готуватися до продовження ексцесів, адже вони розглядатимуть зміни до Конституції, враховуючи вже прийняту концепцію децентралізації. При цьому головним каменем спотикання був і лишається так званий «особливий статус для Донбасу». Судячи з того, як влада використовує свою важку артилерію (в особі, зокрема, першого Президента України Леоніда Кравчука) і агітує «не боятися особливого статусу», можна зробити висновок: цю норму будуть протискати за будь-яку ціну. Хоч і не факт, що 300 голосів Рада за неї таки дасть.

Україна — батьківщина слонів

Ситуацію з «особливим статусом» найкраще описала віце-спікер ВР Оксана Сироїд: «Уявіть, що в Перехідних положеннях Конституції з’явилася фраза «Особливості вирощування ссавців ряду хоботних в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються законом». — Народ: «Це ви про слонів?». — Експерт: «Ви не конституціоналіст, жодного слова «слон» у проекті змін немає. Російська Федерація хотіла слонів, а отримала лише ссавців ряду хоботних. Ви що, не бачите різниці? І до того ж тільки в перехідних положеннях, тобто тимчасово. А це взагалі перемога».

«Перехідні положення без визначеного часу «переходу» — це брехня юридична. А ще — можна сотні разів назвати слона ссавцем iз хоботом. Від цього слон не перестане бути слоном, так само, як і ссавцем із хоботом. Можна сотні разів називати особливий статус «особливим порядком здійснення самоврядування», від цього нічого не зміниться. Це також брехня, але вже комунікаційна», — коментує Сироїд.

Депутатка нагадує, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» поки є тільки в проекті змін до Конституції, але для них уже прийнято Закон — «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування...» «Закон є, він відповідає Мінським домовленостям, але не відповідає українській Конституції. Тому і потрібні були зміни до Конституції, яких Росія так нетерпляче чекає».

Закон про «особливий статус» «був проголосований за закритими дверима парламенту без трансляції засідання 16 вересня 2014 р. i підписаний Президентом незабаром. Це той закон, який російську окупацію Донбасу і війну називає «події, що мали місце в Донецькій і Луганській областях». Закон, який гарантує звільнення бойовиків від кримінальної відповідальності і забороняє їх дискримінацію «органам влади». Той закон, який гарантує російську мову як другу державну, оскільки повинні бути створені можливості для його використання в діяльності органів державної влади і в судочинстві. А далі фактично йдеться про зобов’язання уряду України укладати «угоди про економічний, соціальний та культурний розвиток окремих районів» з ініціативи самих окремих районів, мати у державному бюджеті захищені статті витрат на окремі райони і фінансувати відновлення знищеної Росією інфраструктури, економіки, екології. Це для тих, хто говорить, що Росія за все заплатить», — зазначає Сироїд.

«І на завершення — відмова від суверенітету в ключових функціях: безпеки, правопорядку, правосуддя та зовнішніх зносинах. Зате має бути призначення прокурорів і суддів за участю органів місцевого самоврядування, створення народної міліції (очевидно, шляхом реформування нинішньої армії «ДНР» і «ЛНР») і введення особливого режиму прикордонного співробітництва з Росією», — зазначає заступник Голови ВР.

Той самий Чемберлен

Окрім Оксани Сироїд, яка представляє фракцію «Самопомочі», категорично проти голосування за «особливий статус» виступає й Радикальна партія Олега Ляшка. Її лідер переконаний: на Київ чинять шалений тиск Європа та Америка, погрожуючи в разі незгоди з їхньою позицією «демонтувати» введені проти Росії санкції.

Згадуючи останні перемовини «нормандської четвірки», Ляшко зазначає наступне: «Німецький канцлер заявила, що особливий статус для Донбасу повинен бути закріплений у Конституції України. А французький президент заявив, що терористи, які братимуть участь у виборах, повинні отримати амністію й імунітет. Трагічна історія 30-х років ХХ століття нічого, на жаль, не навчила Меркель і Олланда. Вони роблять ті ж катастрофічні помилки, що й їхнi попередники Чемберлен і Даладьє, які змусили чехословацького президента Бенеша погодитися на окупацію Гітлером Судет, сподіваючись цим зупинити фюрера».

Подібно до Ляшка мислить і Юлія Тимошенко: «Це не дорога до миру і не дорога до децентралізації, це, на жаль, діаметрально протилежний процес, який змушує нас втрачати територію». Цим політикам опонує згадуваний вище Леонід Кравчук. На його думку, тільки поступкою, пов’язаною з «особливим статусом» для Донбасу, можна зупинити кровопролиття. «Європейський вибір, безвізовий режим, зона вільної торгівлі і все інше — вони не визначають найголовнішого: як припинити вбивство, кров, смерть на сході. І Мінські угоди цього не вирішать ніколи», — говорить Кравчук.

Цікаво, що в риториці близького до влади Леоніда Кравчука слова «особливий статус» так чи інакше присутні, проте ще в липні 2015-го Президент Петро Порошенко категорично відкидав усі закиди в протягуванні цієї норми. «І словом не йдеться про особливий статус для Донбасу. Натомість і на Донбасі, і в усіх регіонах України місцеві громади отримають значно більше повноважень і можливостей», — говорив він. «Проти змін ополчилися Росія та її маріонетки з так званих «ДНР» та «ЛНР». Це має зняти всі побоювання тих фракцій парламенту, які приєдналися до гурту критиків змін до Конституції. Докладу всіх зусиль, щоб до остаточного голосування восени переконати цих депутатів підтримати їх», — обіцяв Порошенко минулоріч.

Переконати депутатів до осені 2015-го йому не вдалося — відтак процес триває взимку 2016-го. Заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко, котрого традиційно називають переговірником від Банкової, налаштований на позитивний результат голосування за зміни до Конституції: «Резерв голосів є у кожній фракції, навіть у нашій, де люди не голосували не з політичних причин, а тому, що просто не були на місці. Також є позафракційні депутати і фракції коаліції, які не голосували минулого разу. Будемо працювати з ними, тому що це все-таки важливе питання. Зрозуміло, що дискусію викликає питання окупованих територій, але було висловлено вже достатньо аргументів», — говорить Кононенко.

І все-таки «сірий кардинал» Порошенка надто квапиться, прогнозуючи прийняття «особливого статусу». «Опоненти цієї ідеї звинувачують авторів у потуранні Кремлю і здачі національних інтересів. Дійсно, після візиту Гризлова стає очевидним, що Росія бажає прискорити події: дотиснути виконання «Мінська-2», розв’язати собі руки на Донбасі і вимагати скасування західних санкцій», — говорить політолог Вадим Карасьов. «Для багатьох тих депутатів, які вагаються, публічні звинувачення у «зраді» можуть стати вирішальним чинником для відмови від голосування. Відповідно, завдання прихильників нової Конституції — мінімізувати дебати, з’єднати голосування з іншими питаннями і взагалі — відволікти увагу», — додає він.

«Треба відразу бути готовими до того, що і позитивне, і негативне голосування призведе до нового витка політичної кризи, і спричинить низку пов’язаних подій у внутрішній і зовнішній політиці, реакцію бірж, валютного курсу, регіональних еліт тощо», — говорить Карасьов. Із цим можна погоджуватися або ні, але експерт має рацію в тому, що наступний тиждень додасть напруги у й без того непросте українське сьогодення.