Дiвчина-птаха Анi Лорак.
Останнім часом Ані Лорак успішно суміщала свою кар'єру в Україні з освоєнням міжнародної шоу-бізнесової території. Хоча про її роботу «за бугром» на Батьківщину надходила інформація, здебільшого, епізодична. А тим часом за останні три роки на студіях Лондона та Лос-Анджелеса співачка записала англійською більше 25 пісень. Для неї писали Барі Гард, що раніше працював з Полом Маккартні та Кліфом Річардом, Джорш Філіпс, Марк та Стів Бжезинськи та інші знаменитості. «Перші пісні, які Ані записувала на студії Барі Гарда, — каже менеджер Річард Бек, — були занадто рок-н-рольними. Звісно, хотілося показати весь потенціал співачки, але я подумав, що цей матеріал дещо застарів, ми почали писати сучаснішу музику, яка є досить популярною в Європі. Ми переслухали купу демо-матеріалу і зупинилися на Пем Ресвік». Творчість цього композитора Ані Лорак сподобалася також, і вже за кілька днів у Лос-Анджелесі на приватній студії Ресвік закипіла робота. За тиждень Ані Лорак записала кілька пісень і вразила Ресвіка, який попрацював із різними зірками, своїм талантом та професійністю наповал.
Тоді ж, за словами Юрія Фальоси, Ані Лорак почала писати свої власні пісні. І вже весною наступного року всі ми зможемо поповнити свої фонотеки англомовним альбомом співачки, до якого ввійдуть і її власні пісні. Причому зможуть це зробити і мешканці інших країн Європи: Lavina music планує видати цей диск не лише в Україні.
А от новий кліп Ані Лорак уже вийшов. Відео до пісні Another Little Shot of love знімав Алан Бадоєв, який серед кількох запропонованих сценаріїв обрав сюжет про мисливця та дівчину-птаха, про їхню зустріч у пустелі та несподіване кохання.
«У таких екстремальних умовах зніматися мені ще не доводилося, — каже Ані Лорак. — Незважаючи на те, що кліп знімався в павільйоні кіностудії Довженка, піщана буря там була, як справжня. Після кожного дубля мені доводилося півгодини приводити себе в порядок... Я нервувалася, але вся команда в один голос говорила, що це супер. Заспокоїлася я лише після перегляду робочого матеріалу». У співавтори і цього разу Ані Лорак запросила оператора Олексія Степанова та дизайнера Анжелу Лисицю. А от зі стилістом Оленою Стельмашенко та художником-постановником Лесею Бондар співачка працювала вперше.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
