Далеко Києву до Гааги

«УМ» уже мала нагоду наголосити на тому, що мрії українського політикуму побачити на лаві підсудних Путіна впираються у потребу вирішити цілком конкретне завдання: ратифікувати Римський статут та внести відповідні зміни до Конституції. Без визнання Римського статуту неможливим є звернення до Міжнародного кримінального суду, в чиїй юрисдикції — розслідування міжнародних злочинів.

Слід зазначити, що від самого початку всередині української керівної верхівки не було єдності щодо ратифікації Римського статуту. РНБО виступає проти ратифікації, вважаючи, що це слід робити або синхронно з Росією, або ж не робити зовсім. Логіка тут така: у 2008-му Грузія ратифікувала Римський статут, а Росія — ні. Грузія, таким чином, добровільно стала фігурантом можливих судових процесів, які не забарилися. Адже і по цей час Міжнародний суд у Гаазі приймає позови від громадян, котрі отримали громадянство у Південній Осетії і претендують на відшкодування збитків від дій грузинської влади.

Проте існує також і альтернативна точка зору. Вона полягає в тому, що, по-перше, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, ми взяли на себе зобов’язання, зокрема, й щодо ратифікації Римського статуту. Про це не варто забувати, адже тут ми ризикуємо власним іміджем і формуємо уявлення про себе як про ненадійних чи непрогнозованих партнерів. Наші західні союзники мають бути впевнені у тому, що ми дотримуємось духу й букви Угоди. Крім того (і це вже по-друге), важливо створити механізм, який дозволить переслідувати російських злочинців.

Хай там як, а ситуація на сьогодні є такою. У парламенті немає 300 голосів за внесення змін до Конституції стосовно визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду в рамках Римського статуту, повідомляє віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд. За її словами, зміни до Конституції у частині судової реформи передбачають відтермінування визнання юрисдикції МКС на 3 роки.

Час, що лишився до ратифікації, можна використати з максимальною користю, вважає Сироїд. Наприклад, для того, аби «ввести в наш Кримінальний кодекс поняття воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Бо сьогодні цього немає». Депутатка запевнила, що вона особисто робитиме все від неї залежне, аби ратифікація пройшла якомога швидше.

Власне, на цьому наполягає і Президент Порошенко — ще у вересні 2015 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що на доручення Президента України Петра Порошенка вручив заяву про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Тепер справа лише за парламентом — він має ухвалити відповідні зміни.

Тим часом Україну кваплять i з-за кордону також. Депутат парламенту Швеції Маргарита Седерфельт на прес-конференції у вівторок у Києві наголосила, що ратифікація Римського статуту необхідна Україні для досягнення стійкого миру на сході країни. «Ми, парламентарії, впевнені, що саме зараз час для ратифікації Римського статуту... Ми готові підтримати український народ і парламентаріїв у бажанні приєднатися до МКС», — сказала вона.

У свою чергу парламентар від Великобританії Марк Прічард зазначив, що Україна тільки виграє від ратифікації Римського статуту, а «якщо не буде ратифікації, то це буде неправильний сигнал для європейської спільноти». «Ми не говоримо, що це тільки інструмент для того, щоб когось судити, це для захисту», — додав він.

Посол Нідерландів у МКС Ван Горн також підкреслив, що ратифікація Україною Римського статуту є одним із зобов’язань щодо Угоди про асоціацію. За його словами, після ратифікації статуту МКС в України з’явиться більш потужний механізм відстоювання своїх інтересів у зв’язку з агресією Росії. «Відкласти ратифікацію Римського статуту ... Це буде не дуже зрозумілим для Європи. Така затримка буде сприйматися як нереалізації судової реформи», — зазначив дипломат.