Субсидії: радій, поки дають

Наразі в Україні практично кожен третій громадянин отримує пряму фінансову допомогу від держави, заявив Арсеній Яценюк у «10 хвилинах з Прем’єр-міністром». «5,4 млн. українських сімей не просто звернулися по субсидії, а отримують ці субсидії. ... Практично кожен третій громадянин країни отримує пряму фінансову допомогу від держави», — підкреслив Яценюк. І додав, що субсидія — це «реальний механізм, який запропонувала держава по зменшенню вартості житлово-комунальних послуг», і закликав українців оформлювати субсидії.

Усе це мало б зворушувати чи принаймні викликати вдячність, однак глава уряду зовсім випустив iз виду один момент: виходить, що за правління Яценюка та його команди 5,4 мільйона родин (а це близько 15 мільйонів осіб) зубожіли настільки, що не в змозі оплатити свої комунальні послуги. Такому стану речей сприяло і підвищення тарифів житлово-комунальної сфери, і девальвація національної валюти, яка потягнула за собою зниження рівня купівельної спроможності населення. Де-факто Яценюк розписався в тому, що його уряд не тільки не зумів підняти рівень життя пересічного українця, а навпаки — примусив його жебрати, випрошуючи матеріальну допомогу в держави.

Після Яценюка «порадував» і мер Києва Віталій Кличко. Він заанонсував, що мешканцям будинків, у чиїх квартирах було холодно, проведуть перерахунок плати за той період, коли температура повітря не відповідала встановленим стандартам. Наразі по кожному будинку працює комісія, щоб розібратися у цьому питанні, повідомляє сайт мерії. Нагадаємо, що ще недавно кияни скаржилися на температуру у помешканнях, котра не перевищувала +14 градусів.

Така новина могла б вважатися доброю, проте незрозуміло, як саме встановлюватиметься температура «холодних будинків» постфактум. Адже зараз ситуація виправлена і опалення забезпечено на належному рівні. Враховуючи, що далеко не всі будинки обладнані лічильниками тепла, комісії, на які посилаються у Кличка, стикнуться з непростою проблемою: встановити та задокументувати те, чого вже нема. Чи не простішим є відразу не робити помилок, аніж згодом вишукувати спосіб їх виправлення?

ДО РЕЧІ

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, електроенергія для українців у 2016-му подорожчає двічі — у березні та вересні. Якщо нині українці, які споживають від 100 до 600 кВт/год. електроенергії на місяць, платять за кожен кВт 78,9 копійки, то в березні тариф підвищиться до 99 копійок, а у вересні — до 129 копійок.

Таким чином, сім’я, яка в середньому використовує 300 кВт/год. електроенергії і нині платить 109,8 гривнi за світло, з 1 березня буде платити 299,7 гривнi, а з 1 вересня — 387 гривень. На цьому подорожчання не закінчиться, і вже 1 березня 2017 року 1 кВт подорожчає до 168 копійок. До слова, підвищення тарифів відбувається в п’ять етапів — перше подорожчання світла відбулося у квітні минулого року (тарифи підвищили приблизно на 45,2%). Після подорожчання 1 березня 2017-го середня ціна за 1 кВт електроенергії становитиме 122,77 копійок.

Що стосується газу, то тут ситуація є наступною. Національна комісія підвищила з 1 квітня минулого року мінімальний тариф на газ для населення в 3,3 раза — до 3600 грн. за тисячу кубометрів палива при споживанні до 200 куб. м газу. У період міжсезоння — з 1 травня по 30 вересня — вартість газу становитиме 7188 грн. за тисячу кубів незалежно від обсягів споживання.

Однак Адміністративний суд Києва ще 3 листопада 2015 року визнав таке підвищення неправомірним. А Верховна Рада зареєструвала закон про зниження ренти для газодобувних компаній iз 70% до 29%, і якщо його буде прийнято, ціна газу для населення може знизитися на 1 тис. грн. (з нинішніх 7200/тис. кубів до 6200/тис.), а пільговий обсяг споживання підвищать iз сьогоднішніх 200 кубів на місяць до 350 кубів.

Що стосується тарифів на холодну воду і тепло, то їх поки що підвищувати не збираються. Тим часом лише в Києві загальний борг городян з оплати комунальних послуг досяг 188 884 000 гривень. Як повідомив заступник директора департаменту ЖКГ КМДА Іван Пастухов, у столиці майже 30% городян — боржники. І це при тому, що рівень оплати послуг у столиці — один iз найвищих в Україні. У провінції справи є набагато гіршими.