І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Надалі українці обходитимуться без російських цигарок та інших товарів далеко не першої необхідності.
Україна вирішила запровадити дзеркальні санкції щодо окремих товарних груп, які досі імпортувалися з Російської Федерації, у перший день після вступу в дію рішення про ембарго, накладене російським урядом на товари з України. Міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко оцінив прийняття двох постанов уряду України (про заборону ввезення на митну територію держави товарів iз РФ та щодо ставок ввізного мита на товари з цієї держави) як такі, що матимуть конструктивний вплив на вітчизняну економіку. За його словами, запровадження дзеркальних санкцій дозволить Україні збалансувати двосторонню торговельну політику.
Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, обсяг аграрного експорту, на який Російська Федерація вирішила запровадити ембарго, за 10 місяців минулого року становив 116,4 мільйона доларів США. А це всього один відсоток у загальному експорті аграрної продукції. Тим часом загальний обсяг аграрного імпорту до України з Росії, який підпадатиме під дзеркальну заборону, протягом того самого періоду становив 118,8 мільйона доларів США. Тому, вводячи дзеркальні санкції, Україна просто компенсує експортні втрати за рахунок імпортних обмежень. Адже більшість товарів, що імпортуються до України з РФ, є продукцією транснаціональних компаній, виробничі об’єкти яких розташованi по всьому світу, в тому числі й у Європі. Олексій Павленко вважає, що двостороннє ембарго стимулюватиме ці транснаціональні компанії розглядати можливість переносити виробничі потужності на територію України.
Основними товарними групами, що імпортуються до України з Російської Федерації і підпадають під ембарго, стали екстракти, есенції та розчинна кава (22 відсотки), цигарки з фільтром (18 відсотків), жувальна гумка, харчові добавки (по 9 відсотків), шоколадні батончики та інші шоколадні вироби (9 відсотків), чаї (5 відсотків), кава смажена (5 відсотків), корми для тварин (2 відсотки). Тобто це товари, імпорт яких не складно компенсувати як диверсифікувавши джерела постачання, так i розвиваючи внутрішнє виробництво.
ДО РЕЧІ
За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у 2015 році Україна експортувала до Росії санкційних продуктів на 130 млн. дол. Починаючи з 2016 року, експорт цих товарів буде заборонений. Якби не нові санкції, то сума експорту в нинішньому році повинна була б бути не вищою за минулорічну. Тобто максимально можливі втрати експортерів — 130 мільйонів доларів США, за умови, що ніхто з них не зможе перенаправити експорт на інші ринки. Насправді ж реальні втрати повинні бути меншими.
«За нашою оцінкою, сумарні збитки від нових продовольчих санкцій та часткового скасування ЗВТ становитимуть 360 мільйонів доларів. Це дорівнює 0,1 відсотка українського ВВП та 2,8 відсотка аграрного експорту в 2014 році. Такі незначні втрати пов’язані з тим, що аграрний експорт у Росію вже значно зменшився у 2014 та 2015 роках через заборону на імпорт м’яса, молочної та рослинної продукції», — повідомили експерти Інституту економічних досліджень.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>