Намалюю — і витрачайте на здоров’я!

Рік, що минув, дозволяє зробити доволі цікаві висновки про роботу уряду «реформатора» Арсенія Яценюка. І пояснити, звідки в Україні, за підсумками 2015 року, взялася така шалена інфляція — понад 40% — та девальвація гривні. Виявляється, що значні кошти на потреби Кабінету Міністрів виділяв... Національний банк України! Тобто просто-напросто друкував ці гроші — і пускав в обіг. Великою мірою, це були навіть не гроші в повному розумінні цього слова, а нічим не підкріплені банкноти. Які дозволили Кабміну одноразово звести кінці з кінцями, але при цьому зробили всіх нас біднішими.

Наш верстат завжди напоготові!

Обсяги емісійної підтримки Нацбанку України для Кабінету Міністрів у минулому році становили щонайменше 152 млрд. гривень! Експерти пояснюють, звідки взялася така сума. З одного боку, це платежі НБУ у бюджет за статтею перевищення доходів над витратами, які, відповідно до звітності регулятора, мали становити 61,8 млрд. гривень.

З іншого боку, в січні-листопаді 2015 року НБУ придбав у власність держоблігації, номінальна вартість яких становила 74,6 млрд. грн. Випуск ОВДП був потрібний для виплати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, докапіталізації «Нафтогазу України». У грудні до цієї суми додалися ще 15,64 млрд. гривень. Відтак тільки за облігаціями торік Нацбанк заплатив свіжонадрукованих 90,24 млрд. гривень.

У позаминулому році обсяги квазіфіскальних виплат НБУ до державного бюджету становили 22,8 млрд. гривень, а його придбання ОВДП було здійснено на 182 млрд. гривень. Іншими словами, в 2014 році обсяги емісії становили 204,8 млрд. гривень — плюс ще 152 мільярди в минулому році!

Аналітики пояснюють: неефективна робота українського уряду, яка спричинювала постійний дефіцит державних фінансів, стала причиною регулярних грошових емісій упродовж двох останніх років. Не придумавши нічого кращого, Кабмін просто просив «друзів» із Національного банку надрукувати стільки грошей, скільки йому було потрібно. Наслідками такої безвідповідальності стало значне знецінення гривні: надруковані гривневі банкноти одразу ж перетворювалися на фантики, втрачаючи свою вартість до вільно конвертованих валют. З іншого боку, «зайві» гроші спричинили інфляцію.

«Роздерибанили» свої, заплатили всі!

Щоби переконатися у цьому, варто простежити курсові коливання на валютному ринку та співставити їх дати, скажімо, з періодами найактивніших виплат вкладникам збанкрутілих банків. Адже ці виплати здійснювалися за рахунок емісії НБУ: регулятор викуповував у Міністерства фінансів облігації внутрішньої державної позики. І саме тому цілком «випадково» курс гривні суттєво знизився, коли влада платила гроші вкладникам «Дельта-Банку».

А перед цим, нагадаємо, фактичний банкрут «Дельта-Банк» отримав щедре рефінансування від Нацбанку: нібито для того, аби уникнути банкрутства і не допустити ліквідації великої фінансової структури. Виділені державою кошти пішли «в пісок», і виходячи зi стану правоохоронної системи в Україні, малоймовірно, що вони будуть повернені державі. Натомість рятувати вкладників «недорятованого» банку мусили всі ми: ціною здорожчання усіх товарів та падіння курсу національної валюти. А це вже не лише економіка, а яскраво виражена корупція.

Товару мало, «папірців» навалом

Безвідповідальність влади та НБУ, які порушують правила в одній упряжці, просто шокує. Так, за січень-листопад минулого року грошова база скоротилася майже на 12 млрд. гривень — до 321 млрд. гривень. Натомість грошова маса зросла на цілих 12,4 млрд. гривень! До 969 млрд. гривень. І це все відбулося на тлі минулорічного обвалу економіки на понад 11% і кардинального скорочення обігу гривні на окупованій частині Донбасу!

А тепер ще одна, не менш цікава схема, як працюють у тісному контакті НБУ та Міністерство фінансів. За 11 місяців минулого року Мініфін скерував на погашення і виплату доходу за ОВДП 135 млрд. гривень: 85 млрд. гривень — номінальна вартість облігацій і 50 млрд. гривень купонного доходу. Найбільшу частку з цих доходів отримав саме Національний банк, адже станом на кінець минулого року він був власником майже 80% всіх облігацій внутрішньої державної позики, які перебували в обігу. Таким чином, НБУ робить емісію для Мінфіну, щоби Мінфін виплатив свої борги перед НБУ!

Іншими словами, схема виходить геніальною: замість того, аби вирішувати реальні проблеми економіки та фінансового сектору України, два ключові гравці — Мінфін та НБУ — перекидаються грішми, імітуючи бурхливу роботу. Відтак обидві структури при цьому заробляють! Це перший нонсенс. А Мінфіну ще і вдається зробити вигляд, буцімто він якимось чином впливає на процес, — насправді ж усього лише заганяє проблему вглиб. Натомість нам iз вами доводиться платити обом гравцям за цей «договірний матч» із власної кишені. І цілком пристойні гроші!

Плюс дефіцит у 100 мільярдів

У нинішньому році ситуація буде не кращою. За словами голови Комітету економістів України Андрія Новака, виходячи з базових показників Держбюджету-2016, його реальний дефіцит може перевищити 100 мільярдів гривень!

«Дохідна частина бюджету не буде виконана, оскільки в ній є кілька дуже ризикованих статей. Вони і збільшать реальний дефіцит державного бюджету, який і так закладений на дуже високому рівні, — майже 84 млрд. гривень», — каже Новак. Серед ризикованих статей, на думку експерта, — запланований дохід у 17,1 млрд. гривень від приватизації нинішніх державних підприємств. «У 2015 році уряд закладав планові доходи від приватизації у 10 мільярдів гривень, а отримав 200 мільйонів!» — продовжує експерт.

А тому, враховуючи ще й можливість дочасних виборів у нинішньому році, аналітик стверджує: до планованих 84 мільярдів державного дефіциту сміливо можна доплюсовувати і 17 млрд. «приватизаційних». І це ще далеко не весь перелік бюджетних дір!

А тому виникає цілком закономірне питання: якими шляхами Кабмін лататиме стомільярдний дефіцит? Якщо і далі емісією — агресивною і неконтрольованою, як це відбувається впродовж двох останніх років, — то можна без особливих складностей спрогнозувати, які наслідки матиме такий підхід для економіки України. Перший висновок — у нас знову зашкалюватиме інфляція, по-друге, нам треба готуватися до чергового знецінення гривні.

Ну або запросити до керівництва державою людей, які вміють не тільки малювати гроші.