Господньої ласки — на довгії літа, дай Боже. Різдвяно-новорічні традиції у третій рік великої війни
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
У Чехії відбуваються регулярні акції протесту проти політики Володимира Путіна. (з сайта censor.net.ua.)
Днями в ефірі «1+1» показали фільм «Чеські друзі Кремля» — журналістське розслідування Ольги Мальчевської. Вона більше шести місяців працювала у Чехії в рамках стипендії Вацлава Гавела в Українській редакції «Радіо «Свобода» і досліджувала проблему російського лобіювання і пропаганди в Чехії в різних сферах.
У фільмі говориться про масову міграцію росіян до Чехії, про те, що місцеві жителі вже звикли називати Карлові Вари по-іншому — Іванові Вари. А лідери і високопосадовці, в тому числі Зденек Збитек і сам президент Мілош Земан, за результатами розслідування, — теж «друзі Кремля». За словами генерала, колишнього начальника військової розвідки Чехії Андора Шандора, у війську надзвичайно багато російських шпигунів, можливо, навіть до половини.
У стрічці згадують про аналог українського Майдану в Чехії — Оксамитову революцію, яка значною мірою відкрила шлях до президентства Мілошу Земану. На той час він активно висловлювався проти режиму Кремля. Зараз же, за матеріалами документального фільму, із трьох найближчих соратників Мілоша Земана щонайменше двоє пов’язані з російськими спецслужбами. Це Зденек Збитек, полковник, випускник академії Генштабу СРСР, та Володимир Якунін, випускник академії КДБ СРСР імені Андропова, яка нині має назву Академія зовнішньої розвідки Росії. Також в економічній парадигмі газовий вплив на Празький Град має голова чеської дочірньої компанії «Газпрому» Володимир Єрмаков, минуле якого пов’язують із КДБ. Окрім того, вплив на Мілоша Земана має голова чеського «Лукойлу» Мартін Неєдли та фінансовий директор цієї компанії Павел Галушкло, вони — офіційні радники президента. При цьому сам Мілош Земан заявляє, що він — не агент Росії, Китаю, Америки чи будь-якої іншої сторонньої держави, натомість агент Чеської Республіки.
Автор фільму, журналіст ТСН Ольга Мальчевська розповіла «УМ»: «Ми зрозуміли, що не все так просто. Ми не побачили, як хтось заносить валізи із грішми. Але ми знайшли документи про те, що дочка «Газпрому» постачає газ прямо на резиденцію Празький Град. Це факт, але ми не можемо сказати, що саме так купують чеського Президента. Звісно, це викликає певні запитання при тому, що, за словами уповноваженого з енергетичних питань, Чехія купує газ на сподових ринках і не залежить від «Газпрому». Також, чому дочка «Газпрому» в Чехії володіє найбільшою мережею LCD-запаравок у Чехії?»
Особливо варто відзначити пропагандистський вплив, який справляють російські засоби масової інформації в Чехії. Це газети, журнали, а від недавніх пір і збільшена кількість російських інформаційних сайтів, які подають заангажовані відомості. У Чехії, за свідченням голови одного з найдавніших телеканалів, зараз існують агенти, які моніторять продукцію всіх ЗМІ. Про комунікацію влучно на презентації фільму зауважив Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики. Звертаючи увагу на фразу одного з експертів у фільмі про те, що більшості чехів Росія не цікава, він сказав: «Росія використовує досі той ефективний метод, яким користувався КДБ, — потрібно говорити з людьми про те, що цікаво їм, а не тобі. Саме так робить Росія з Чехією, «турбуючись», приміром: «У вас тероризм і ви не знаєте, що робити? То у нас є досвід iз Чечнею, ми знаємо, як iз цим боротися, можемо допомогти»» і так далі».
Голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко каже: «Пропаганда — один з інструментів досягнення Росією цілей. Путін дуже послідовний, якщо подивитися його основні виступи, він весь час говорить про те, що потрібно змінити світоустрій, щоб він став багатополярним, щоб було кілька центрів впливу. В його розумінні, коли ти стаєш цим центром впливу — отримуєш право робити, що захочеш там, куди дістаєш, ніхто не має заперечувати. Для посилення цього центру впливу придумується ідеологія, ведеться торгівля. Заважають інші центри впливу. У військовому плані європейці нездоланні лише в союзі зi США, тому політика Росії спрямована на розрив євроатлантичної єдності й на пониження здатності європейців проводити консолідовану політику в будь-якій сфері, в першу чергу в дипломатичнiй, політичнiй, військовiй, обороннiй, торговельнiй. Це війна, в якій мета — знищити супротивника, а один із засобів — пропаганда. Це і постановка під сумнів цінностей, наприклад, верховенства права. «Всі ж крадуть, яке там право?», наприклад. Також — створення ілюзій: «скрізь хаос — у Росії порядок». Окрім пропаганди, працюють iз партіями, створюють чи підтримують ті партії або лідерів, які працюють проти європейських цінностей. Не потрібно говорити, що Земан отримує зарплату в ФСБ, його купують інакше — через дочок, дружин, на яких оформлені компанії, які виграють тендери, політичним партіям видають кредити».
У будь-якому разі пропаганда означає вплив на масову свідомість, і її ефективність залежить від здатності реципієнта критично мислити, аналізувати інформацію. «Я зрозуміла, що чеське суспільство не однорідне»,— каже Ольга Мальчевська. І пояснює: «Справа не лише в президенті чи уряді, в якому також є російське лобі, наприклад, дії міністра промисловості Яна Владека. Я побачила, що частина суспільства запитує: а чому ми взагалі маємо про це думати, адже це не впливає на мій дохід. Скажімо, російські туристи — ласий шматок для чехів, вони платять, можливо, втричі більше, ніж німецькі туристи. Росіяни в певному стані алкогольного сп’яніння не рахують гроші, витрачають на все, а німці рахують кожну копійку. Тому є такі думки: якщо до мене в готель не приїде російський турист — я постраждаю, чому я маю проти них протестувати?». Багато чехів об’єднуються в організації, мітингують, намагаються боротися з такою ситуацією. В аеропорту Вацлава Гавела, в який прилітають росіяни, відбуваються регулярні акції протесту проти Володимира Путіна — люди стоять із табличками з прізвищами людей, які постраждали від режиму в Росії: Борис Нємцов, Надія Савченко та інші.
Фільм «Чеські друзі Кремля» можна побачити на сайті «1+1». Є також його варіант з англомовним перекладом. Його показували в ефірі Ukraine Today.
Знову Різдво у ХХІ столітті у війні. >>
Олександр Лідаговський, відомий киянам своїми скульптурами в парку Шевченка, на Пейзажній алеї, а також у Печерському районі, продовжує творити й під час війни. >>
Підтримати талантами воїнів, які нині потребують невідкладної медичної допомоги, — таку мету поставили собі учасники мультикультурного фестивалю «Етнічний віночок», який відбувся нещодавно на сцені головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. >>
Літературну премію імені полеглого на війні сина Ярослава Строя заснувала вінницька письменниця Валентина Павленко. >>
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>