І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
НОВИНИ ПЛЮС
12.01.2016
Квоти без змін
З введенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС механізм дії квот не зазнає коректив. Як і раніше, використання тарифних квот відбуватиметься за двома алгоритмами. Для переважної більшості товарів квоти надаватимуть за принципом «живої черги» (перший прийшов — перший обслуговуєшся). Для обмеженого переліку товарів імпортер з ЄС має отримати ліцензії у відповідних органах Євросоюзу. З 1 січня 2016 року ставки ввізних мит для українських товарів залишаться фактично на тому ж рівні, що діють у рамках Автономного преференційного торгового режиму. З 23 квітня 2014 року ЄС уже скасував мита на 83,4 відсотка товарних позицій для української сільгосппродукції. Перелік товарів, які підпадають під тарифні квоти, не зміниться. Водночас розмір деяких квот може бути збільшений (наприклад, пшениця, м’ясо птиці та консервовані томати). Квоти, надані на минулий рік, за деякими позиціями аграрної продукції майже вичерпані. На кінець грудня повністю вичерпано річні квоти на мед, ячмінну крупу та борошно, оброблене зерно, зернові злаки, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, кукурудзу та пшеницю, основні квоти на м’ясо птиці та майже вичерпані квоти по ячменю (194,2 тисячі тонн із 250). Водночас по багатьох позиціях квоти не використовувалися. У переліку незаповнених квот – баранина, цукрові сиропи, крохмаль, висівки, гриби, цукрова кукурудза, часник, продукція з обробленого молока та масла. Це ті категорії товарів, на які немає конкуренції серед українських виробників. Тому профільне міністерство наполегливо рекомендує вітчизняним аграрним підприємствам обміркувати можливості виробництва вказаної продукції, квоти на яку як минулоріч, так і досі лишаються незаповненими.
Ембарго стимулює
«Транзитна блокада — це ще один виклик, який Росія кидає українському агросектору. Але в нас вистачає досвіду і можливостей для подолання подібних перешкод. Російське продовольче ембарго вже посприяло диверсифікації експортних ринків для українських виробників», — заявив міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. На його думку, блокування транзиту Росією може негативно вплинути на торговельні операції з Казахстаном, Азербайджаном, Вірменією, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном. Експорт агропродукції до цих країн складає близько 4 відсотків від загального експорту сільськогосподарської продукції з України. Однак немає сумнівів, що в найкоротші строки Україна знайде альтернативи російському транзиту. «Своїми діями Москва не нашкодить нікому, крім себе. Кожним подібним рішенням країна-агресор сприяє власній економічній ізоляції, а нас мотивує швидше досягти бажаної мети — повної економічної незалежності від Росії», — наголосив Олексій Павленко. Обмеження транзиту своєю територією є черговим свідченням ігнорування Росією міжнародних норм та принципів. Адже заборона на транзит українських вантажів не тільки суперечить нормам СОТ та Договору про зону вільної торгівлі СНД, а й є черговим підтвердженням агресії Москви у гібридній війні проти України.
В тандемі з Молдовою
Національне агентство з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова допускає до імпорту українську продукцію тваринного походження. Таке рішення прийнято після спільної інспекції вітчизняних підприємств. Загалом 35 українських підприємств отримають можливість постачати свою продукцію на ринок Молдови. Дозволи отримали 19 виробників молочної продукції, 11 виробників м’ясних продуктів, 3 — рибних та 2 — виробники яєць та яєчних продуктів. Торік лише три вітчизняні підприємства мали доступ до ринку Молдови. До переліку ж підприємств, допущених цьогоріч на ринок Молдови, включені: Крижопільський філіал ТОВ «Терра Фуд» (Вінницька область), ПрАТ «Яготинський маслозавод» (Київська область), філіал ПрАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей» (Київська область), ТОВ Білоцерківський молочний комбінат (Київська область), ПАТ «Баштанський сирзавод» (Миколаївська область), ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» (Черкаська область), ТОВ «Клуб сиру» (Черкаська область), ПрАТ «Христинівський молокозавод» (Черкаська область), ПАТ «Жашківський маслозавод» (Черкаська область), ПАТ «Дубномолоко» (Рівненська область), філія «Птахофабрика «Авіс» ПАТ Птахогосподарство «Червоний прапор» (Хмельницька область), ТОВ «Імперово Фудз» (Івано-Франківська область), ТОВ «Тульчин м’ясо» (Вінницька область), ТОВ «Літинський м’ясокомбінат» (Вінницька область), ТОВ «Заготзбут» (Тернопільська область), ПрАТ «Агро-Продукт» (Тернопільська область), ТОВ «Кролікофф Плюс» (Черкаська область), ТОВ «Євро-Комерс» (Львівська область), ТОВ «Титан» (Одеська область), ПАТ «Житомирський маслозавод» (Житомирська область), ТОВ «Алан» (Дніпропетровська область), ТОВ «Прем’єр» (Дніпропетровська область), ТОВ «Море 2007» (Дніпропетровська область), ТОВ «Молочний дім» (Дніпропетровська область), ТОВ «Техмолпром» (Полтавська область), ТОВ «Пирятинський делікатес» (Полтавська область), АТ «Пирятинський сирзавод» (Полтавська область), ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (Полтавська область), ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» (Чернігівська область), ПАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» (Чернігівська область), ТОВ «Наладка Комерц» ЛТД (Чернівецька область), ПАТ «Куп’янський молочноконсервний комбінат» (Харківська область), ТОВ «Юніверсал Фіш Компані» (Харківська область), ПАТ «Богодухівський м’ясокомбінат» (Харківська область), ПрАТ «Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат» (Харківська область).
«...І чужого научайтесь»
Наступного року Україна очікує отримання міжнародної технічної допомоги від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та низки відомств європейських країн. Зокрема, технічна допомога USAID передбачає підтримку кооперативного руху на селі, підтримку малого і середнього бізнесу, розвиток ринкової інфраструктури, доступ до фінансування та розвиток меліоративних систем. Програма допомоги розрахована на 5 років, протягом яких буде виділено до 30 млн. дол. на розвиток аграрної галузі. Вже цього року, завдяки технічній допомозі від Норвегії та Естонії, у сфері рибного господарства вдалося запустити проект «Рибний патруль». 15 грудня у Києві стартував набір до патруля. У середині лютого відповідний конкурс розпочнеться у Чернігові, Черкасах, Полтаві, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Одесі, в регіоні Чорного та Азовського морів. Нинішнього року планується запустити проект по всій Україні. Запрацює також електронна система моніторингу та звітності промислового рибальства, напрацювання якої надасть Україні норвезька сторона. Економічний ефект від впровадження нововведень, за даними експертів, складе 100 млн. грн. щороку.
