Приклад капітана

Другий поспіль етап Кубка світу без медалей — неабияке розчарування для української біатлонної збірної. Проте, коли президент федерації офіційно заявляє, що перед командою не стоїть конкретних завдань на сезон, важко вимагати від наших «стріляючих лижників» максимальних результатів. Зрештою, незважаючи на високий статус Кубка світу, головним стартом для вітчизняних біатлоністів усе ж залишається «мундіаль». До планетарної першості, яка цього року пройде в норвезькому Холменколені на початку березня, ще два місяці. І, схоже, в українській збірній форсувати підготовку не збираються.

Водночас стверджувати, що перший у новому році етап КС, що минулого тижня відбувся в німецькому Рупольдингу, став для «синьо-жовтих» невдалим, аж ніяк не можна. Так, можливо, вибагливих уболівальників дещо засмутила відсутність на п’єдесталі пошани лідерів світового біатлону Олени Підгрушної та Валентини Семеренко. Але ж остання, певно, досі не оговталася від наслідків грудневої застуди. А капітан жіночої збірної, як би не хотілося максималістам, фізично просто не може за кілька місяців надолужити втрачене за рік простою. Хай там як, а в Рупольдингу Підгрушна знову була кращою серед українських біатлоністок. У спринті, показавши ідеальну стрільбу, Олена фінішувала сьомою, гонку переслідування завершила десятою. А в мас-старті, знову відстрілявшись на «нуль», показала п’ятий результат.

Як результат, покращення позицій Підгрушної у загальному заліку Кубка світу, де з 322 балами вона піднялася на восьму сходинку. Примітно, що за підсумками четвертого етапу КС до «топ-10» жіночого рейтинг-листа «заскочила» ще одна українка.

Упродовж минулих років Юлія Джима переважно демонструвала хорошу командну роботу, але новий керманич нашої жіночої збірної словенець Урош Велепец зміг активувати в спортсменці персональні якості бійця. Два восьмих місця в спринті та «персьюті», 11-та позиція — в гонці з масовим стартом, і Джима — десята в загальному табелі про ранги.

Щоправда, головним досягненням українських біатлоністів у Рупольдингу все ж варто вважати три високі фініші талановитого Дмитра Підручного. Без сумніву, капітанське звання в чоловічій команді 24-річному тернополянину дісталося невипадково, от тільки розкрити свій потенціал перспективному хлопцеві ніяк не вдавалося. На початку 2016-го його «прорвало». Спринт і гонка переслідування (фініш на десятому місці) стали для Дмитра своєрідним розігрівом перед великим сходженням. Без сумніву, бронзова нагорода була б для нього найкращою винагородою за ударно проведений тиждень, однак виграти у знаного норвежця Тарьє Бьо боротьбу місце на п’єдесталі не вдалося. Утім і четвертій позиції з квітковою церемонією у мас-старті Підручний неабияк радий, адже, каже, весь етап «пропрацював» на знеболювальних. Після Рупольдинга Дмитро скакнув на 17-те місце в загальному протоколі й сподівається, що на наступному етапі він продовжить активно збирати залікові очки.