За ухваленим законом про бюджет 2016 року (стаття 28), Кабінету Міністрів України разом iз Національною академією наук і галузевими академіями наук потрібно забезпечити бюджетними коштами та науково-технічним потенціалом для здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень iз найважливіших проблем; провести державну атестацію закладів, установ, організацій та визначити ефективність їх діяльності; і до 1 серпня 2016 року вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності.
Держбюджет узаконює й передачу землі науковими установами у підприємливі руки. У Пункті 8 Прикінцевих положень читаємо: «З метою ефективного використання земельних ділянок, що перебувають у державній власності, органам виконавчої влади, до повноважень яких належить передача в оренду таких земельних ділянок, Національній академії наук та національним галузевим академіям наук забезпечити передачу в оренду земельних ділянок державної власності на конкурентних засадах (земельних торгах)».
НАН України з держбюджету-2016 отримає 2,054197 млрд. гривень при мінімально необхідних 2,779241 млрд. гривень. Що ця цифра означає остаточно, буде зрозуміло дещо пізніше, коли проясниться ситуація з оподаткуванням.
Із 1 січня 2016 року набирає чинності новий порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань. Про це у відповідному листі нагадує Міністерство освіти і науки. Відповідне рішення було ухвалене ще наприкінці серпня Кабінетом Міністрів України Постановою «Про деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту».
Відтепер вчене звання професора присвоюватимуть працівникам вищих навчальних закладів або наукових установ, які матимуть: науковий ступінь; вчене звання доцента або старшого дослідника; стаж роботи на посадах науково-педагогічних або наукових працівників; сертифікат Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти на рівні не нижчому В2; документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання.
Також для присвоєння звання професора необхідно мати опубліковані наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, а також мати досвід підготовки докторів філософії або кандидатів наук.
Вчене звання професора також може присвоюватися діячам культури і мистецтв, які працюють у вищих навчальних закладах та педагогічна робота яких відповідно до навчальних планів передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця.
Для отримання звання «професор» діячам культури і мистецтв необхідно мати: відповідно почесне звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України»; вчене звання доцента; стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників; значні особисті творчі досягнення; сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти на рівні не нижчому В2, також необхідно мати публікації наукових праць у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав.
До речі, ті, хто отримали атестати про вчені звання до набрання чинності нового порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, тобто до 1 січня 2016 року, й отримують надбавку за вчене звання у розмірі, меншому за граничний розмір, за бажанням мають право пройти переатестацію з 1 січня 2017 року відповідно до порядку, встановленого МОН.
Українці вважають корумпованість викладацького складу вишів та невизнання українських дипломів в інших країнах найбільшими проблемами вищої освіти в Україні, повідомила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Представляючи результати загальнонаціонального соціологічного опитування щодо проблем освіти в Україні, соціолог зазначила, що більше третини населення вважає проблеми вдосконалення освіти першочерговими.
І тенденції, на жаль, погіршуються. Згідно з даними нинішнього року, як основну проблему відзначали корумпованість викладацького складу 50% опитаних, тоді як у 2014-му — 44%, а у 2013-му — 40%.
Вартість навчання в українських вишах стабільно вважають зависокою 64% українців. Крім того, громадяни занепокоєні проблемою невизнання дипломів українських ВНЗ в інших країнах світу (47% — у 2015 році та 40% — у 2014-му), а також невідповідністю викладання вимогам ринку (32% — у 2015 році та 30% — у 2014-му).
Усього було опитано 2001 респондента у віці старше 18 років.
Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>
У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>
Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>
Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>
У рамках проекту «Перша дейзі-бібліотека», який реалізує львівський обласний осередок «Української спілки інвалідів — УСІ», в Україні з’явиться перша бібліотека для людей iз вадами зору. Уже виготовлено 11 аудіопідручників для 5-го класу і вищих навчальних закладів. >>
