Лілія, вдова Акі Камбарова, з сином Артурчиком.
«Віра в Бога допомагає нам... Щотижня збираємося з жінками, в яких війна забрала чоловіків, щоб підтримати одна одну, помолитися, почитати Біблію», — каже Ірина Гордійчук із Новоград-Волинського на Житомирщині. Її чоловік, 30-річний старший сержант Олександр Гордійчук, загинув, коли жінка була на третьому місяці вагітності. Тож одинадцятимісячна Люба бачила свого татка лише на фото... Старша, семирічна Катруся, показує нам свого чудового котика, якого дівчинці подарували волонтери. Хвалиться, що вміє легко сідати на шпагат. «Знаєш, що ти донька Героя України?» — запитую дівчинку. Мала заперечливо хитає головою. «Пам’ятай Катрусю, твій татко — Герой, а твоя мама — найкраща у світі!»
На сході України загинув 161 чоловік із Новоград-Волинського району; 26 з них — із самого Новоград-Волинського. Понад 700 отримали поранення. Недавно в місті відкрили пам’ятник героям — навпроти військової частини. Найбільше полягло хлопців з 30-ї окремої механізованої бригади, величезних людських втрат завдав бій під Степанівкою на Донеччині, коли російські «гради» знищили село дощенту. «Був період, коли ми щодня ховали по кілька воїнів. То були страшні дні для нашого краю. Скільки горя принесла нам війна, скільки сліз... Намагаємося допомагати родинам наших воїнів, але не завжди, на жаль, маємо для цього достатньо ресурсів. Тому підтримка волонтерів і благодійників дуже важлива», — зауважує заступниця міського голови Лариса Шилова.
Представники Благодійного фонду «Міжнародна асоціація підтримки України» привезли дітям планшети, солодощі, книжки. А заодно поцікавилися, як живеться родинам героїв. У тісній квартирці живе молода вдова Лілія з двома дітками. Сину Анатолію 17 років, Артурчику — рік і вісім місяців. Їхній тато, Акі Камбаров, родом із Туркменістану. Чоловік устиг побачити меншого сина та потримати його на руках, коли малятку було лише два місяці. «Усі запитують, чому така велика вікова різниця між дітьми, але самі бачите, які в нас скромні житлові умови. Все сподівалися мати просторіше житло...». Лілія почувається незручно, що стільки гостей в її оселі. Старший син ніяковіє від одночасної уваги незнайомих людей, тож погоджується тільки сфотографуватися. Юнак активно займається спортом, на стіні закріплена перекладина, хоча в квартирці обмаль місця навіть розминутися. Артурчик спершу розплакався від спалахів камер, але його зацікавили яскраві книжечки про Різдво і солодощі. Планшет малого поки не цікавив, а цукерки — це, напевно, смачно.
Вразила скромність цих згорьованих жінок. І доброзичливість. Вони не нарікають, не скаржаться, кажуть: допомагати потрібно тим, кому ще гірше. Ми запитали про потреби Лілії. Родина придбала невеличкий будиночок, але житло потребує ремонту. Лариса Шилова порадила жінці написати заяву про матеріальну допомогу. Запевнила, що триматиме її питання на контролі.
Хатинку Андрія Клімчука з містечка Черняхів ми ледве відшукали. Довго блукали вузькими провулками, доки побачили стареньку хатинку, де нині мешкає родина воїна АТО. Андрій Клімчук воював на сході з травня по вересень 2015 року. Коли знімав розтяжку, снайпер влучив у міну, і чоловік втратив фаланги пальців, має важкі осколкові поранення голови, рук. Лікувався у Дніпропетровську, зараз удома, але попереду ще кілька складних операцій. У родині восьмеро дітей, найменшому шість місяців, старшому — 21 рік. Дітки зраділи солодощам, планшетам. Малюки завзято розпаковували пакунок, приміряючи обновки: фонд передав родині десять ящиків з одягом, взуттям, білизною, покривалами та іншими речами першої необхідності. Здебільшого сучасних дітей не здивуєш нічим, тим паче одягом чи взуттям. А тут — такі щирі емоції, справжня радість...
«Коли дивишся в очі дітей Героїв України, здається, весь світ уміщається в них... Батьки цих малюків захищали нас і віддали своє життя за Україну, тож наш обов’язок — підтримати їхні родини. Коли розумієш, що твоя місія важлива — не можеш зупинитися, — розповідає Ольга Чуйко-Дурбак, голова благодійного фонду «Міжнародна асоціація підтримки України».
Окрім гуманітарної підтримки родин воїнів АТО, Фонд допомагає госпіталям із медичним обладнанням, медикаментами, підтримує виїзд на лікування поранених за кордон.
На десятому Київському безпековому форумі, організованому фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», молодь поставила запитання різного характеру українському публіцисту, письменнику й журналісту Віталію Портникову. >>
На передовій захищаючи Україну загинув актор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Шевченка Петро Великий. >>
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Згідно офіційної статистики ООН, щонайменше, 12,1 тисячі цивільних українців загинули від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, ще понад 26,8 тисяч отримали поранення, втім реальні цифри можуть бути набагато більшими. >>
«Ходить гарбуз по городу, питається свого роду...» — цей вірш знайомий кожному українцю змалечку, більшість вважає його народним, інші приписують його авторство Олені Пчілці — матері нашої славної Лесі Українки, а насправді його написав царський генерал Володимир Александров. >>
В справі про напад на військового у Дніпрі охоронець Миколи Тищенка визнав свою провину та погодився свідчити проти народного депутата. Тому суд звільнив Костянтина Цуберу від відбування покарання. >>
