І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Держлісагентство збільшило та посилило лісову охорону під час проведення ялинкової кампанії, повідомила перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич. Направлено звернення до правоохоронних органів щодо посиленої співпраці з лісовою охороною в новорічний період. І є вже факти незаконного вирубування ялинок. Кожен працівник лісгоспів та лісової охорони зобов’язаний повідомляти про подібні факти правоохоронним органам. Христина Юшкевич підкреслила, що в новорічний період сума штрафів за незаконне вирубування ялинок збільшується втричі. За незаконну вирубку штраф для фізичних осіб становить до 170 грн., а для посадових осіб — до 204 грн. Крім того, додатково накладається штраф за завдання шкоди лісовому масиву в розмірі до 1852 грн. за одне дерево. А бажаючі можуть перевірити походження придбаної новорічної ялинки, ввівши номер із самоклейної етикетки або бирки, на сайті Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (www.ukrforest.com).
Наступного року Держрибагентство представить концепцію розвитку державного флоту.
Наразі практично всі судна державної власності орендуються приватними компаніями для здійснення риболовного промислу або вантажних перевезень. При цьому більшість договорів із фрахтувальниками укладена в кінці 90-х та 2000-х років, компанії-фрахтувальники нерідко є афілійованими з колишнім керівництвом галузі та часто недобросовісно виконують умови договорів. Україна фактично не отримує океанського вилову риби від своїх суден, заявив голова Держрибагентства України Ярема Ковалів.
Останнім прикладом непрозорої схеми щодо незаконного заволодіння державним майном України є спроба офшорної компанії-фрахтувальника CowenManagmant SA (Багамські острови), заволодіти вантажним танкером «Таманський». Тільки завдяки оперативному втручанню Держрибагентства та Керченського «МРП» вдалося зупинити незаконний продаж на аукціоні судна «Таманський» 14 грудня у Туреччині. Прокуратура Туреччини розпочала судове провадження проти капітана за спробу заволодіти державним майном.
«Наразі на фінальній стадії підготовка позову до Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про розрив фрахту і скасування заборгованості. Окрім цього, ми готуємо позов України проти Росії щодо скасування незаконної реєстрації права власності на судно Російською Федерацією під час націоналізації майна Керченського порту. Ми не визнаємо цих дій. Упевнені, що вони не будуть визнані світовою спільнотою», — наголосив голова Держрибагентства. Наразі здійснено оперативні заходи для покращення умов співпраці з фрахтувальниками суден океанічного флоту. Зокрема, змінено порт приписки та класифікаційне товариство на українські. Відновили отримання фрахтових платежів, підвищили орендні ставки за додатковими договорами у 1,5 раза до рівня ринкової кон’юнктури. Досягнуто домовленості щодо списання збитків, нарахованих за невиконання зобов’язань у попередні періоди. Сплачено заборгованість за договором позик та здійснюється процес виведення з-під застави судна «Професор Михайло Александров». Також міжнародні адвокати залучені до підготовки позиції України щодо повернення судна «Олександр Буряченко», втраченого державою в 2014 році.
На сьогодні в Азово-Чорнорморському басейні експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів), 69 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів), а також 100 великотоннажних суден (більше 45 метрів). Серед великотоннажних суден 11 — океанічних, 4 із них належать державі. Впродовж останніх двадцяти років використання океанічного риболовного флоту, а також океанічного та морського вантажного флоту було неефективним та стикалося з величезною кількістю проблем. І на початок нинішнього року не менш критичним було становище з океанічним флотом України. За останніх два десятиліття Україною було втрачено фактично весь океанічній флот: із 280 суден станом на 1991 рік нині лишилося 11. З них лише чотири судна в держаній власності: «Іван Голубець», «Олексій Слободчиков» та «Професор Михайло Александров» (Нова Зеландія), «Капітан Русак» (Мавританія). У 2014 році частина державного океанічного флоту ввійшла у статус технічного дефолту за договорами позики. За тривале невиконання зобов’язань за договором українській стороні було нараховано 5 млн. доларів США збитків, що загрожувало потенційним зверненням стягнення судна «Професор Михайло Александров». Усі судна все ще перебували в порту приписки Севастополь та в Російському класифікаційному товаристві, а також працювали за невигідними умовами фрахту.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>