Торгуємо без Росії

Сумнозвісне ембарго на товари походженням з України, накладене постановою уряду РФ від 21 грудня 2015 року №1397, набуває чинностi в новорічну ніч. Експерти Мінагрополітики України впевнені: закриття ринку РФ не матиме катастрофічного впливу на агросектор нашої країни.

Два відсотки — не показник

На сьогодні обсяг експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції до РФ не перевищує двох відсотків від загального обсягу експорту з агросектору, повідомив міністр агрополітики Олексій Павленко. Звичайно, втрата і цих відсотків для нас не бажана, але навряд чи це можна назвати катастрофою. Більше втратять споживачі української продукції в Росії. Триматися за російський ринок, ринок країни-агресора, країни з ворожим Україні політичним та державним режимом, — не просто нерозумний, а згубний вибір. Вибір без майбутнього. Майбутнє — за європейськими, світовими стандартами якості, безпечності харчової продукції, модернізації виробництва та усього агросектору.

Якщо говорити мовою цифр, то товарообіг аграрної продукції між Україною та Російською Федерацією, за підсумками десяти місяців поточного року, зменшився більш як на дві третини (понад 1 млрд. доларів) порівняно з аналогічним періодом минулого року, і становить 456,2 мільйона доларів. У січні-жовтні поточного року обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до Російської Федерації зменшився на 73 відсотки (на 683,2 млн. доларів) та склав 253,8 мільйона доларів. Китай, Індія та низка інших країн уже витіснили Російську Федерацію з топ-десятки імпортерів української продукції. При цьому частка експортованих до Росії сільськогосподарських товарів, за даними митних органів, упала до близько двох відсотків за десять місяців поточного року. Повністю припинились експортні поставки до Росії молока згущеного, масла тваринного, яєць, готових чи консервованих продуктів iз риби та ракоподібних, зернових злаків, насіння олійних культур, кондитерських виробів iз цукру.

Ні риби, ні м’яса

Новорічне торговельне ембарго поширюватиметься на м’ясо та м’ясопродукти, рибу, молочні продукти, овочі, фрукти та горіхи, вироби з борошна. «Ці групи товарів займають 46% (або 116 млн. дол.) у нашому експорті сільгосппродукції до РФ (з 253,8 млн. дол.). У загальному ж експорті аграрної продукції, який за десять місяців становив 11,6 млрд. дол., частка «заборонених для РФ сільгосппродуктів» становить лише 1%. Для решти груп товарів, які експортуватимуться з України до РФ, діятимуть мита, узгоджені РФ у рамках СОТ», — повідомив Олексій Павленко.

До речі, під великим питанням залишається приєднання до російських торговельних обмежень інших країн — членів Євразійського економічного союзу. Адже з ними Україна наразі продовжує підтримувати режим вільної торгівлі, який є взаємовигідним. За тих обставин, що склалися, географічна диверсифікація аграрного експорту, переорієнтація на нові ринки, модернізація виробництва продукції — це не просто вимушена необхідність, це єдино можлива умова розвитку і процвітання АПК України. Підхід України — максимально диверсифікувати аграрний експорт та зосередитися на відкритті нових ринків збуту для української продукції.

Після запровадження повноцінної зони вільної торгівлі з ЄС зміняться конкурентні умови для агробізнесу, зокрема для виробників харчової продукції. Проте, за аналогією з 2008 роком, коли Україна набула членства у СОТ, девальвована національна валюта дещо пом’якшить конкурентну боротьбу для вітчизняних підприємств та дасть можливість підвищити ефективність виробництва, вважає очільник аграрного міністерства. Поступове відкриття нових ринків для сільськогосподарських товарів і в наступному році продовжить важливі процеси диверсифікації експорту та уникнення у подальшому залежності нашого експорту від ринку окремої країни, як це було у випадку з РФ. Сьогодні Україна годує понад 140 млн. осіб на планеті і здатна прогодувати до півмільярда осіб, увійшовши до трійки світових лідерів експортерів зернових.