Команда освітнього проекту «Мова — ДНК нації» створила перший мобільний додаток для вивчення української мови з назвою Mova. Він дає змогу пригадати основні правила українського правопису, дізнатися фразеологізми й синоніми, навчитися правильно наголошувати слова та позбутися калькування з російської. Зареєстровані користувачі з допомогою цього мобільного пристрою можуть також виконувати тематичні мовні вправи. Наразі додаток Mova можна безкоштовно завантажити в Google Play та App Store. Згодом він буде доступним і для Windows Phone.
Надалі розробники планують удосконалювати й розвивати Mova: зробити додаток більш персоналізованим, щоб пропонувати кожному користувачеві корисну саме для нього інформацію про суфікси, префікси та відміни. Крім того, команда проекту «Мова — ДНК нації» працює над удосконаленням сайта, і вже найближчим часом планує запропонувати нові вправи для зареєстрованих його відвідувачів.
«Для вивчення іноземних мов є багато застосунків, а от для вивчення української не було. Ми вирішили це виправити, оскільки відчували таку потребу, — говорить засновниця проекту «Мова — ДНК нації» Наталія Клименко. — Багато людей хочуть удосконалювати свої знання з української мови, а ми намагаємося їм допомагати — створюємо для цього сучасні інструменти. Я вдячна команді, яка повірила в ідею і з таким натхненням реалізувала її, безкоштовно працюючи після роботи й у вихідні».
Освітнім проектом, який уже працює більш як півтора року, опікуються троє ентузіастів: Наталя Клименко — засновниця, автор текстів і вправ, PR-менеджер, Олександр Клименко — веб-розробник і Паша Мельник-Крисаченко, арт-директор, ілюстратор. Наталія в інтерв’ю Depo.ua розповіла: «Мені завжди було прикро помічати помилки в рекламних оголошеннях, журналістських статтях, листах по роботі. І з часом я навіть почала сумніватися у своїх знаннях, тому дедалі частіше заглядала в словник, щоб перевірити — «нажаль» чи «на жаль». А потім я прочитала книгу Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо». І розповіла про неї чоловіку, друзям, колегам. Спіймала себе на думці, що надто багато про це говорю. Вирішила, якщо вже так зацікавилась, треба зробити сторінку у «Фейсбуці» і ділитися знаннями з іншими. Попросила чоловіка розробити для мене шаблон картинки — він у мене художник і арт-директор у рекламній агенції».
Чоловік придумав зобразити слово «мова» з переплетеною ДНК. Так народилася назва «Мова — ДНК нації». Потім він вирішив, що логотип і шаблон — це замало і запропонував придумати основного героя, малювати щотижня декілька картинок. Практично відразу стало популярним зображення, як правильно писати «будь ласка». За два дні набрало 300 «лайків» на сторінці, згодом — і 1000 уподобань. «Я пам’ятаю, як на початку казала, що буду щаслива таку кількість підписників зібрати за рік, — каже Наталія. — Натомість уже за перші три місяці їх було понад 10 тис., а зараз — 27 тис.».
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
