НОВИНИ ПЛЮС

Форварди на зерно збільшили

Аграрний фонд збільшив обсяги закупівель зернових за осінньою форвардною програмою 2016 року з запланованих 300 тисяч тонн до 500 тисяч тонн. «Необхідність у збільшенні закупівель виникла через значну потребу сільгоспвиробників у додатковому фінансуванні. Аграрний фонд отримав велику кількість заявок від виробників, тому прийнято рішення піти назустріч аграріям і закупити за осінньою форвардною програмою на 200 тисяч тонн зерна більше, ніж планувалось раніше», — зазначив голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко. Стало відомо, що станом на 21 грудня ПАТ «Аграрний фонд» уже уклав більше 100 форвардних контрактів на придбання 330 тисяч тонн зерна пшениці другого та третього класів на загальну суму понад 750 мільйонів гривень.

Обсяги капітальних інвестицій зросли

Підсумки минулого року підбили на селекторній нараді Мінагрополітики, у якій узяли участь керівники центральних підрозділів, директори департаментів Мінагрополітики, очільники профільних департаментів ОДА. Незважаючи на складні умови українські аграрії успішно провели посівну, забезпечили належний догляд за посівами, у тому числі на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Станом на 18 грудня зібрано 61 млн. тонн зернових культур. Це дозволить не тільки наповнити на достатньому рівні внутрішній ринок, а й покращити минулорічний показник і відвантажити на експорт понад 36 млн. тонн. На сьогодні вже експортовано 20 млн. тонн, що на 18 відсотків перевищує аналогічний показник минулого сезону. І це означає додаткові валютні надходження, зазначила у вступному слові заступник профільного міністра Владислава Рутицька. Вона також відзначила відкриття для України нових ринків збуту аграрної продукції, яку постачаємо вже у понад 190 країн світу. Диверсифіковано експортні потоки в азійському, європейському та африканському напрямках, збільшено його товарний асортимент. В умовах дефіциту фінансових ресурсів Мінагрополітики започаткувало новий фінансовий інструмент — аграрні розписки, що передбачає отримання коштів під заставу майбутнього врожаю. Важливо, що активізувалося інвестування галузі. За 9 місяців поточного року обсяги капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарства порівняно з попередніми роками значно зросли і склали майже 17,2 мільярда гривень.

Реєстрацію пестицидів розблокують

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зробить усе можливе, щоб процес державної реєстрації пестицидів був розблокований максимально швидко, переконує перший заступник голови Держпродспоживслужби України Володимир Лапа. Під час зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації, яка була ініційована у зв’язку з труднощами бізнесу під час державної реєстрації препаратів для захисту рослин, він зазначив, що сьогодні питання державного випробування і реєстрації пестицидів відносяться частково до компетенції Державної санітарно-епідеміологічної служби і частково — до Міністерства охорони здоров’я. Донедавна гігієнічні нормативи і регламенти безпечного застосування пестицидів, які розроблялися у процесі державних випробувань, затверджував головний державний санітарний лікар. Але після внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів його позбавили такого права, делегувавши цю функцію МОЗ. Однак на цьому етапі виникли проблеми, оскільки МОЗ такі нормативи не затверджує. Володимир Лапа запевнив учасників зустрічі, що Держпродспоживслужба готова забезпечити комунікацію між усіма зацікавленими державними інституціями, щоб процес реєстрації був розблокований якомога швидше.

Українське садівництво — конкурентоздатне

Для подальшого розвитку садівництва, виноградарства та виноробства розроблено проект закону України «Про розсадництво багаторічних рослин». На даний час він проходить експертну оцінку, повідомив директор департаменту землеробства та технічної політики в АПК Володимир Топчій. Мета закону — гармонізувати українське законодавство до європейського, сприяти ефективному розсадництву багаторічних рослин, забезпечити вітчизняних товаровиробників європейськими показниками якості і фітосанітарної чистоти. Фахівці департаменту опрацювали законопроект, який передбачає надавати суб’єкту господарювання, що виробляє винопродукцію з виноматеріалів власного виробництва, право здійснювати оптову торгівлю без отримання окремої ліцензії. «Прийняття таких законодавчих змін дасть поштовх розвитку малих та середніх виноградарсько-виноробних підприємств, спроможних виробляти ексклюзивні вина місцевості. Адже вони користуються особливим попитом на світових ринках», — зауважив Володимир Топчій.

Тим часом наша країна є одним із найбільших виробників горіхів у Європі (23,7 відсотка) та світі (5,1 відсотка). Середньорічні обсяги валового збору горіхів в Україні — від 80 до 100 тисяч тонн. 99,7 відсотка виробництва припадає на горіх грецький. Минулого року, наприклад, вітчизняні заготівельники експортували понад 30 тисяч тонн горіхів, повідомила прес-служба Мінагрополітики.