Як керівництво Нацбанку грабує український народ...

18.12.2015

У цивілізованих країнах центральні банки завжди приходять на допомогу національній економіці, бізнесу та населенню у кризові часи. Для цього вони мають унікальні повноваження та потужні ресурси. Проте у корумпованих державах ці повноваження і ресурси використовуються задля особистого збагачення купки можновладців, яке відбувається ціною зубожіння широких верств населення, знецінення заощаджень, банкрутування бізнесу та деградації національної економіки, як такої. Яскравим прикладом останнього є діяльність керівництва Національного банку України у 2014-2015 р.р.

У цей період у діяльності керівництва НБУ є всі ознаки як відвертого непрофесіоналізму та безвідповідальності, так і цілком усвідомленої протиправної діяльності. До першого можна віднести, як мінімум: провокування інфляції та девальвації національної валюти, стимулювання додаткового зростання державного боргу, розтринькання золото-валютних резервів України. До другого: формування багатомільйонних корупційних схем, нанесення збитків державі шляхом махінацій із рефінансуванням комерційних банків, маніпуляції із майном т.зв. «проблемних банків», створення злочинних схем із збагачення на валютних операціях, приховане лобіювання інтересів аффільованих банків тощо. Так, є достатньо «публікацій», аби вважати, що рефінансування комерційних банків у 2014-2015 роках із класичного механізму антикризового оздоровлення економіки перетворилося на «корупційну годівницю» для керівництва НБУ, акціонерів окремих банків та «сірих кардиналів» від нової влади.

Одним із перших «тривожних сигналів» стало те, що пріоритет у виділенні Нацбанком коштів чомусь віддавався не стабілізаційним кредитам, які йдуть на стабілізацію банків та виплати за депозитами, а «схемному» фінансуванню за заниженими ставками. У рамках такого фінансування діяла певна градація ставок за кредитами НБУ, яка не мала під собою жодного логічного або нормативно-правового обґрунтування. Існування «корупційного вікна» для отримання рефінансування за ставками від 7 до 19% призвело до того, що ціла низка банків почала спрямовувати кошти не на підтримку власної ліквідності та повернення вкладів населенню, а на кредитування власних клієнтів або на вимивання коштів із банківської системи. Такі схеми були помічені, зокрема, за «Фінансовою ініціативою», «Дельта Банком» та «VAB Банком», які, за дивним збігом обставин, чомусь мають спільного власника в особі О. Бахматюка.

Про те, що велика частка коштів рефінансування використовувалася не за призначенням, свідчить також і той статистичний факт, що періоди виділення найбільших обсягів рефінансування дзеркально збiгаються з піковими показниками девальвації національної грошової одиниці.

Створюється враження, що фактично за сприяння з боку відповідальних осіб НБУ було створено механізм «прокачування» рефінансування через міжбанк з метою конвертації гривні у валюту із подальшим її виведенням за межі України. Учасники ринку у режимі «офф-рекордс» прямо кажуть про те, що розмір «відкатів» за операціями із рефінансуванням становив до 25%, а за придбання валюти — 8%. Нагадаємо, що обсяг рефінансування у 2014 році становив 222 млрд. грн. Тож рахуйте самі...

НБУ нічого не завадило виділяти щедре рефінансування спекулянтам та несумлінним банкам, які навіть і не думали спрямовувати його за призначенням та повертати державі у майбутньому. Так, рефінансування було благополучно виділено 25 банкам, які у нинішній час вже перебувають у стані ліквідації, та ще трьом банківським установам, які «йдуть до успіху», тобто вже визнано неплатоспроможними. Тож, фактично, спочатку банкам дали рефінансування і лише після того як його «освоїли», почали помічати проблеми та вводити тимчасові адміністрації. Усього «коматозним» банківським установам, як кажуть, «на прощання», було виділено понад 26 млрд. грн., що становить 23% від усього обсягу рефінансування.

«Дощу з грошей» вистачало навіть на «банки-зомбі», чиї показники поточної діяльності красномовно свідчили про неминуче банкрутство. Можна згадати, наприклад, «VAB Банк» чи «Банк Камбіо», які отримали 3,7 млрд. грн. та понад 428 млн. грн. рефінансування навіть при 0% показнику ліквідності.

Однією з головних ознак корупції по-українськи є те, що українські корупціонери традиційно заробляють «на збитках», у той час як їхні західні «колеги» намагаються це робити «на прибутках». Усі добре пам’ятають, якими катастрофічними темпами знецінювалася національна валюта наприкінці 2014 — на початку 2015 років. За твердженням спеціалістів із аналізу валютного ринку, є усі ознаки того, що НБУ свідомо грав «проти гривні» на боці валютних спекулянтів. Встановлюючи офіційний курс на 20-30% нижче реального курсу укладення ринкових угод, за інформацією учасників ринку, НБУ надавав окремим банкам інсайдерську можливість добре заробляти на міжбанківському та роздрібному валютному ринках. За попередніми оцінками на спекуляцію з валютою у 2014 році було використано до 30% від усієї суми рефінансування, тобто 66 млрд. грн., також було продано 14 тонн золота із золотовалютного резерву, а за неринковим курсом із резервів було виведено понад 700 млн. дол. Банки, які ймовірно діяли у змові з керівництвом НБУ, могли заробити не менш як 400 млн. грн. лише на перепродажу валюти іншим банкам. У разі, якщо нацбанківська валюта реалізовувалася на готівковому ринку або продавалася клієнтам банків за реальним курсом, дохід спекулянтів становив не менш ніж 1,2 млрд. грн.

Ще однією статтею прибутків для керівництва НБУ могли стати зловживання з облігаціями внутрішньої державної позики. За першою схемою, основні заробітки отримують посередники, які перепродують цінні папери серед своїх та партнерських компаній, накручуючи тим самим їх вартість Загальновідомо, що одними із найактивніших посередників на біржовому та позабіржовому ринках ОВДП є компанія «Інвестиційний капітал України» (ICU, співвласником була нинішній керівник НБУ В.Гонтарева), банк «Авангард» (належить ICU Холдинг лтд.), а також державні «Укргазбанк» та «Ощадбанк». Саме ці установи найчастіше згадуються учасниками ринку як головнi учасники схем із виводом грошей за допомогою ОВДП. Згідно з ренкінгом Cbonds, 2014 року компанія ICU та банк «Авангард» сукупно контролювали близько 20% торгів ОВДП, а на початок 2015 — понад 24%. Бонус від оборудок посередників щомісяця може становити до 5% від обсягу задіяних ОВДП. Обсяг торгів ОВДП у 2014 році — майже 500 млрд. грн. Далі порахувати нескладно... За іншою схемою, НБУ викуповуває ОВДП у неплатоспроможних банків за ціною вторинного ринку, тобто з дисконтом 20-30% і вище. Далі ці папери можуть перепродаватися вже за ринковими цінами та з відповідною «корупційною маржою». Ну ви теж усе зрозуміли...

Узагалі, схем із державними облігаціями, у тому числі із валютними, існує ще декілька і в багатьох із них у різних іпостасях можна побачити тінь нинішньої голови НБУ. Звісно, що саме існування цих схем ймовірно було б неможливим без «згоди» регулятора.

Тепер про банкрутство банків та «дерибан» їхніх активів. 2015 року НБУ передав в управління Фонду гарантування вкладів активи 29 неплатоспроможних банків на суму близько 79 млрд. грн. Оціночна вартість цих активів — 30 млрд. грн. Але продати їх збираються за 10-15 млрд. грн. Проте реально отримано буде ще менше. Різниця між реальною оцінкою та фактичною вартістю продажу таких активів, якщо називати речі своїми іменами, є тим бонусом, який неофіційно може отримати керівництво регулятора та ФГВФО. Такі лоти традиційно реалізуються за спеціальними схемами, що обмежують публічність проведення торгів та не допускають випадкових учасників. Як стверджують учасники ринку, лише «вхідний квиток» для участі у цих торгах може коштувати до 1 млн. дол. Станом на 1 вересня 2015 року вже проведено 255 таких «закритих аукціонів». Початкова вартість лотів становила 8,8 млрд. грн., проте ФГВФО зміг виторгувати лише 375 млн. грн., тобто менш ніж 5% від оціночної вартості. Спитаєте, де осіла решта?...