«Блакитний» вогник для Ладижинки

У селі Ладижинка, котре є найбільшим в Уманському районі, не один рік мріяли про газифікацію. І дочекалися — нарешті в оселях селян заблимав «блакитний» вогник. Хоча вся країна нині переходить на альтернативні види палива, зручність природного газу, скажімо, в приготуванні їжі навряд чи в когось викликатиме сумніви. «Досі доводилося купувати скраплений газ у балонах. За один такий до 400 гривень треба було платити. Для приготування їжі одного балона вистачало тільки на кілька тижнів», — пригадує життя без газопроводу місцева жителька Люба Дівонько.

Узагалі до теперішньої газифікації жителі Ладижинки пройшли тернистий шлях. У відчаї вони навіть трасу Київ—Одеса перекривали, аби привернути увагу до своїх проблем. Ще в далекому 2004 році мешканці вирішили газифікувати село й організували з цією метою кооператив. «Обласна рада виділила тоді кошти на проектно-кошторисну документацію. Я це добре пам’ятаю, бо був тоді депутатом і очолював бюджетну комісію», — пригадує «УМ» голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Але, наголошує, через низку причин будівництво газопроводу затягнулося. Люди навіть на протести виходили. І щоб тепер ввести газогін в експлуатацію, довелося подолати багато бюрократичних перепон.

«Зрозуміло, що сьогодні країна йде курсом енергонезалежності. Але для цього села це було принципове питання. Бо люди витратили і свої кошти — на доведення комунікацій до домівок», — наголошує Юрій Олегович. За його словами, газопровід обійшовся майже в 12 мільйонів гривень. Це кошти державного та місцевих бюджетів і «Нафтогазу».

  Узагалі в Ладижинки, що вважається заможним селом, особлива й давня історія, пов’язана з графом Потоцьким. У письмових джерелах це село вперше згадується ще у 1726 році, коли стало володінням графа, який залишив нам свій мальовничий дендрологічний парк «Софіївка». У ті часи село славилося своїми ремісниками, кравцями, шевцями та ковалями.

Нині у Ладижинці проживає більше двох тисяч людей, завдяки яким село молодіє і розвивається. Тут є загальноосвітня школа, школа-інтернат, музична школа, краєзнавчий музей, пошта, дільнична лікарня, млин, олійня, чотири бібліотеки і п’ять магазинів. Тільки цього літа тут відремонтували доріг майже на 3 мільйони гривень.