Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Снупі та Чарлі Браун чекають глядачів у кінотеатрах. (з сайта ufd.ua.)
Усе частіше аніматори створюють добрі мультики. «Снупі та Чарлі Браун. Дрібнота у кіно» від студії 20th Century Fox — саме такий подаруночок для українських сімей iз дітьми (і не тільки) чи то з мішка Святого Миколая, чи просто до новорічної ялиночки, що поблизу кінотеатру. Американці цих персонажів знають iще з 1947 року. Тоді прототипів сучасних героїв — хлопчика і його друзів — уперше намалював у щоденному коміксі Lil’l Folks американський художник і письменник Чарльз М. Шульц. А з осені 1950-го і по лютий 2000-го було опубліковано аж 17 897 стрипів (підвид коміксу) «Дрібноти» (в оригіналі — Peanuts).
Головний герой нового мультика — кумедний школярик Чарлі Браун, не надто впевнений у собі. Але хлопченя дуже вперте — постійно намагається досягти успіху. У клас, де він навчається, приходить новенька — звичайно ж, подобається йому. Найкращий друг Чарлі — чотирилапий Снупі, з яким трапляється багато смішних пригод. Кажуть, що Чарлі схожий на свого творця Чарльза М. Шульца у дитинстві та юності.
Коли режисера повнометражного мультика «Снупі та Чарлі Браун» Стіва Мартіно запитали, чому він створив не класичну анімаіцію, а комп’ютерну, той відповів: «Я хотів малювати на великому полотні. Крім того, ми маємо справу з глядачами 2015 року, які приходять у кіно з певними сподіваннями. І я подумав, що ми можемо зробити дещо в царині освітлення, створення світу, який, хочеться сказати, реалістичний, але не у розумінні фотореалістичний, а настільки реальний, щоб глядач усвідомив його існування. Я завжди працював iз комп’ютерною анімацією, тому в мене свої інструменти. До слова, у нас у фільмі є і двовимірна анімація. Як тільки Чарлі щось придумує, на екрані з’являється звичайний малюнок олівцем... Завдяки комп’ютерній анімації фільм маємо більш деталізований, і глядачеві простіше повірити у те, що відбувається».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>