Аграризм прямої дії

15.12.2015
Аграризм прямої дії

На з’їзді Віталій Скоцик сформував нові завдання Аграрної партії.

Близько 800 делегатів та більше чотирьох тисяч гостей взяло участь у VII з’їзді, що пройшов у неділю в Національному палаці «Україна» у Києві. Цього разу на черговий форум відродженої Аграрної партії з’їхалися не лише посланці з усіх куточків України. Представники дружніх партій Польщі та Хорватії, де місцеві аграрії протягом останніх років досягли домінуючих позицій у виборчих органах, також приєдналися до з’їзду зі своєю підтримкою та готовністю співпрацювати з українськими колегами.

Динаміка розбудови

Трохи більше року — і вже чотири з’їзди партії позаду. Трохи більше року — і Аграрна партія України з аутсайдерів великої політики перетворилася на реальну політичну силу, до якої приєднуються і на яку покладають сподівання мільйони. Це не перебільшення. Просто так сталося, що війна, руйнації і обурення корупційним волюнтаризмом державного апарату спонукало піти в політику тисячі господарників, які досі й на думці не мали втручатися в безглузді діалоги шоу-політиків у студії Шустера і обурюватися олігархічними правилами гри, «любовно» виписаними у що не день, то змінному, як одноразові тапки, законодавстві.

Тричі за цей час команда Віталія Скоцика об’їхала всі регіони України, розшукуючи тих, хто зважиться на, очевидно, останній шанс сформувати дієву політсилу, яка б відстоювала об’єктивні інтереси тих, хто формує реальний сектор економіки України і як ніхто потерпає від багаторічних експериментів недолугого політбомонду. Результат — перше, другі, трєтє, п’яте місця за ключовими показниками на останніх місцевих виборів. А головне — реальна довіра людей, які переконалися: цього разу саме вони і стають реальним суб’єктом політичного управління. На сьомому з’їзді Аграрної партії заступниками голови, членами політради і президії обрали тих, хто довів свою результативність, об’єднуючи навколо місцевих партійних осередків найбільше небайдужих однодумців. Далі — більше. Разом iз представниками різних громадських та професійних галузевих об’єднань Аграрна партія створила страйковий комітет, який продовжить цивілізований, але потужний тиск, щоб не допустити прийняття невиправданих і руйнівних для аграрного сектору рішень урядових і законодавчих органів. Створюється реальне аграрне лобі, не чекаючи наступних виборів. Бо руйнація економіки країни призводить до непоправних результатів уже сьогодні.

Все у наших руках

Урочисті привітання, нагородження та прийом нових членів партії, які задали оптимістичного тону аграрному форуму, швидко змінилися серйозною предметною розмовою: а що далі? «Із письмових запитань, заданих учасниками з’їзду, можна зробити висновок: найбільша проблема для всіх — базова основа оподаткування на 2016 рік, — розпочав її голова Аграрної партії Віталій Скоцик. — Чи буде збережено режим спецоподаткування для сільськогосподарського виробництва?.. Ми не мали на кінець 2014 року тої політичної сили, яку маємо сьогодні. Тому допустили втрату фіксованого сільськогосподарського податку. Втратили 20 мільярдів гривень оборотних коштів, які сьогодні вимиваються з аграрного сектору і які економіці держави в підсумку нічим не допомогли. Українська економіка минулого року отримала 122 мільярди доларів. Цього року у кращому випадку буде 83. Обібравши аграріїв, уряд натомість позбавив бюджет чотирьох мільярдів доларів валютних надходжень. І країну — чотирьох мільйонів тонн невирощеного врожаю. Але ми не мали тоді політичної сили, здатної відстоювати наші інтереси. Сьогодні маємо. Ми створили аграрний форум, куди увійшли всі провідні галузеві об’єднання, створили страйковий комітет. Протягом року вже провели кілька попереджувальних страйків під стінами Верховної Ради та Кабміну. 30 червня і 2 липня виходили проти відміни урядом спецрежиму ПДВ. Ми, люди, які створюють реальну економіку цієї країни, стояли під стінами парламенту з простягнутою рукою і просили: не робіть цього! Як може бути, що ми, аграрії, готові працювати більше, нарощувати виробництво, створювати більше робочих місць, платити більше податків — але з додатково виробленої продукції, а уряд забирає в нас таку можливість?

Жоден з урядовців не вийшов, коли ми під стінами Кабміну ратували за продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Але організовані спільні дії дали позитивний результат. Ми тоді не допустили скасування податкового спецрежиму. Ми добилися продовження мораторію, — нехай на рік, але це дає нам можливість працювати далі, продовжуючи боротьбу. Минулого тижня ми вперше за всю історію України вийшли на всеукраїнський аграрний страйк. Треба було бачити, як по всій території держави біля 100 тисяч людей мирно, в рамках Конституції України, висловили свій протест, висловилися про недопустимість скасування єдиного інструменту захисту вітчизняних аграріїв, який залишився на сьогодні, — спецрежиму оподаткування. І я не можу погодитися, що це пільговий режим. У Німеччині, наприклад, держава, даючи фермеру в 20 разів вищу підтримку, називає її навіть не дотацією, а винагородою за те, що він годує націю і є осередком національних культурних цінностей. Спецрежим для сільгоспвиробників — це та система оподаткування, яка дала можливість галузі, а з нею і країні в цілому, рости і розвиватися протягом останніх п’ятнадцяти років. Двічі за тиждень засідав страйковий комітет. Ми ухвалили рішення: оскільки точно не знаємо, коли саме відбудеться голосування у Верховній Раді, то щодня подаватимемо заявки в державні органи по місцю проведення страйків на дозвіл для перекриття автомагістралей. Наступний страйк буде по всій території держави, зокрема й під стінами Верховної Ради, і збере не менше 10 тисяч учасників з усієї України. Ми розуміємо, що не повністю використали ще один інструмент, який є у наших руках. Бо є 42 депутати в парламенті, які представляють аграрний сектор. На превеликий жаль, під час згаданих акцій лише семеро з них виходили під стіни Кабміну та Ради, а ще 35 не показали ніякого інтересу до того, що відбувається. Але сім діючих депутатів було з нами протягом цієї боротьби. Тому ми сьогодні вводимо до президії Аграрної партії голову аграрної групи в парламенті Леоніда Козаченка. Щоб ми вже у сьогоднішній Верховній Раді створили міжфракційне об’єднання Аграрної партії України. І вже сьогодні, починаючи від сільських, селищних, обласних і до Верховної Ради будемо мати можливість озвучити наші вимоги. Я хочу подякувати керівникам, представникам сімнадцяти політичних партій, які присутні сьогодні на нашому з’їзді. І закликаю об’єднувати наші зусилля. Об’єднання — це той інструмент, який потрібний нашому народу для того, щоб побудувати нашу країну».

Війна і економіка

Дмитро Козацький, керівник Донецького обласного осередку Аграрної партії України, який працює в умовах війни на Донбасі, згадав про міжнародний кліматичний саміт у Парижі, де минулого тижня прозвучала доповідь міжнародних фахівців про стан світових запасів сільськогосподарських угідь: «Виявилося, що в результаті хімізації і нераціонального користування ґрунтами світ за останні роки втратив більше третини земель. А щоб відновити всього 1 сантиметр гумусу, потрібно більше 500 років. Україна володіє колосальним багатством. І наш уряд, який називає себе урядом національного порятунку, хоч насправді є урядом національної ліквідації, спрямований на те, щоб цю землю приватизувати без участі українського народу. Під різноманітними приводами: війна, тяжка економічна ситуація, необхідність наповнення бюджету, відсутність інвестування в сільськогосподарський сектор... І ми з вами в цій приватизації ніяк не значимося! А державна політика орієнтована на те, що наступного року Україна входить у спільну економічну зону вільної торгівлі, відкриваючи ринок для зарубіжних товарів при асиметричній системі оподаткування та повній відсутності державної підтримки національного виробника. І якщо ми сьогодні змінимо податкове законодавство і дозволимо продаж землі, завтра сільгоспвиробника в Україні не буде! Ми виграли ці вибори і зібралися тут на власні кошти. Ми не мали інвесторів з-за кордону, не мали інвесторів-олігархів. Ми — незалежна політична партія і скрізь, де отримали високий результат на виборах, отримали його за рахунок власних ресурсів. Із нинішньою системою податкового законодавства ми ще можемо дозволити собі жити за власний рахунок. Як тільки вона зміниться — ми можливість прийняття самостійних рішень втратимо. Сьогодні доходи місцевих громад — це збільшена в 20 разів плата за орендне користування землею. Вперше місцеві ради відчули, що можуть хоч щось зробити для відновлення соціальної сфери. При зміні системи оподаткування замість податку на землю, який ми, орендарі, платимо в місцеві бюджети, отримаємо ПДВ і податок на прибуток, який знову перераховуватимуть центральним органам влади. Тобто економічна основа місцевого самоуправління знову руйнується. Знову все вирішуватиметься скороченням фінансування місцевих шкіл, дитсадків, інфраструктури, медобслуговування... І все це ми, ті, хто працює на цій землі, знову вимушені будемо взяти на свої плечі. За власний рахунок знову ремонтуватимемо мости, годуватимемо школярів, купуватимемо бензин дільничному міліціонеру... Кандидати від нашої Аграрної партії по Донецькій області балотувалися у трьох містах і в дев’яти районах і пройшли скрізь. Тобто люди, які представляли партію, достойні поваги і за ними народ пішов, хоч і промисловий регіон у нас. І тільки від нас сьогодні залежить, чи житимуть наші діти на нашій землі».

Голова Красноармійської районної організації Аграрної партії Родіон Хирлюк розповів про те, що для донбаських аграріїв весна починається прибиранням снарядів і розмінуванням полів: «У мене в господарстві зараз перебуває три підрозділи Збройних сил України. Я багато з ними спілкуюся. Всім потрібен мир. Але мир потрібно здобувати тільки політичним, економічним шляхом. Військового вирішення цього конфлікту не буде. Це кажуть військові! Вони теж бачать нинішню економічну ситуацію. І кажуть: війна закінчиться тоді, коли красноармійський шахтар, слов’янський тракторист почнуть отримувати зарплату більшу, ніж російський офіцер. Протягом попередніх років влада знищувала бізнес. Сьогодні його знищують з особливим цинізмом. Я завжди займався господарством і ніколи не думав, що коли-небудь виступатиму тут, у Києві, на партійному з’їзді. Пішов у політику з єдиною метою: владу треба змінити. Бо владу повинні мати люди, які власноруч створюють національне багатство і висловлюють інтереси народу України. Я вважаю, що це — представники Аграрної партії України. Вважаю, що ми повинні набрати ті 160-165 депутатів Верховної Ради, які сьогодні задекларував голова нашої партії. Ми в усякому разі докладатимемо для цього всіх зусиль».

Україна і світ

Леонід Козаченко, депутат Верховної Ради, президент Української аграрної конфедерації, вважає, що сьогодні нарешті вдалося відродити партію, яка спроможна взяти відповідальність за розвиток держави, за поліпшення життя українців: «Ми показали, що дуже швидко можна вибудувати потужну політичну силу знизу до верху, опираючись на людей, які створюють реальну основу економіки країни. Ми знаємо, що аграрний сектор не тільки забезпечує можливість створювати робочі місця і платити гідну зарплату. Він ще й здатен прогодувати півтора мільйона населення планети. І це дає право заявляти про себе в геополітичному просторі. Посилаючись на Міжнародний валютний фонд, уряд хоче відняти 20 мільярдів гривень у селян, змінивши Податковий кодекс. Ми вдячні МВФ. Добре, що вони нам допомогли коштами. Але чому не поставити питання по-іншому? 200 мільярдів розкрадають iз бюджету. Про це кажуть усі експерти — і наші, й зарубіжні. Чому не поставити розпорядникам цих коштів вимогу: хоч 10 відсотків iз тієї суми не красти, залишаючи в держбюджеті! А не забирати цю суму в селян! Я цю ідею трохи недипломатично озвучив представникові МВФ: «Чи ж ви «в долі» з цими розкрадачами? Чому ви останнє в нас забираєте?» Потім довелося в письмовій формі частково відмовлятися від цих слів, щоб не ображати поважну організацію. У Польщі в 27 разів більша підтримка аграріїв, ніж в Україні. Думаю, якби її скоротили там хоча б удесятеро, там на другий день не було б ні уряду, ні президента держави. А якби скоротили до рівня України, то, певно, і в Брюсселі влада б змінилася... Тому — не «Свобода» чи «Самопоміч», а Аграрна партія повинна вирішувати, кому бути міністром агрополітики України, керівниками виконавчих органів центральної влади, відповідальних за аграрний сектор».