Війни цін і податків

Із нового року квитки в усіх кінотеатрах України можуть подорожчати на двадцять відсотків. Це якщо на денний сеанс у київських кінотеатрах у вихідні квиток для дитини коштує — не на 3D фільм чи мультик — 70 грн., то коштуватиме 85. Бо вже з 1 січня кінотеатри, найімовірніше, повинні будуть сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) від продажу квитків, що, скоріш за все, призведе до подорожчання їх для глядачів.

Ще 2011 року постановами Кабінету Міністрів України та Податковим кодексом було введено в дію пільговий пакет оподаткування для підприємств української кіногалузі, що включав тимчасове, до 1 січня 2016 року, звільнення суб’єктів кінематографії від ПДВ, земельного податку та податку на прибуток підприємств. «Насправді земельний податок та податок на прибуток стосувався лише кіностудій та прокатних компаній, — уточнила «УМ» директор київського кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе. — Кінотеатри ж мали лише одну пільгу — несплату ПДВ на показ національних фільмів та іноземних, якщо вони дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою. Тобто на іноземні фільми мовою оригіналу ця пільга не розповсюджувалася. Наприклад, скоро в кінотеатрі «Жовтень» показуватимуть фільм «Зоряні війни» англійською мовою, на нього ми сплачуємо ПДВ». За словами Людмили Горделадзе, ліквідація пільги ПДВ — це одна з вимог МВФ.

Якщо відмінять діючу пільгу, кінотеатри не матимуть особливої потреби субтитрувати та дублювати фільми саме українською мовою. Для чого витрачати зайві гроші?! Крім того що зменшиться сфера звучання державної мови, ще й без роботи залишиться галузь, яка встигла сформуватися.

Українські кінематографісти звернулися до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням пролонгувати пільгу для української кіногалузі принаймні до 31 грудня 2021 року. Відкритий лист підписали голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач, генеральний директор Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка Олесь Янчук, генеральний директор Національного центру О. Довженка Іван Козленко, генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, та інші. Незважаючи на те, що лист було відправлено ще на початку осені, про жодну відповідь не знають ні прокатники, ні кінотеатри, ані навіть Держкіно.

Щодо Державного агентства України з питань кіно, там для «УМ» Ксенія Чепенко прокоментувала: «Кожного кварталу депутатам потрібно щось змінювати — вони реорганізовують, реструктурують. Я вважаю, що це політична гра, — каже Ксенія Чепенко, фахівець із Державного агентства України з питань кіно. — Для того щоб пільгу подовжити, потрібно вносити зміни до Податкового кодексу, і, наскільки я розумію, депутати це врешті таки зроблять».

Не так оптимістично налаштований Олекса Новосад, фінансовий директор компанії «Артхаус трафік». «У цілому нині в країні розглядається така кількість проектів Податкового кодексу, що прогнозувати щось абсолютно неможливо. Моя думка: пільгу не продовжать через загальну політику обрізання пільг», — каже він.

«Або квитки подорожчають на 20%, або ми будемо отримувати від кінотеатрів на відповідну суму менше виручки, бо решта піде в бюджет, — розмірковує Олекса Новосад. — Гадаю, ціни на квитки не піднімуться, а просто зменшаться доходи дистриб’юторів, у тому числі «Артхаус трафіка». Зрозуміло, що зменшення прибутку прокатних компаній може утруднити процес закупівлі ними кращих фільмів та знизити кількість тих кінопродуктів, якими вони зможуть дозволити собі «пригощати» глядачів.

Не краща ситуація очікує і кіностудії. Наприклад, Національній кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, якщо не подовжиться звільнення від сплати податку на землю, доведеться викладати з дірявих кінематографічних кишень десятки мільйонів на рік, про що також ідеться у листі Арсенію Яценюку. З мізерними обсягами державного замовлення та фінансуванням, які спостерігаємо зараз, на студію-легенду чекає банкрутство.

Тим часом кінематографісти активно обговорюють проект закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», внесеного на розгляд Верховної Ради України членами Комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким, Іриною Подоляк, Віктором Єленським, Марією Матіос і Сергієм Тарутою. «Закон спрямований на створення позитивного інвестиційного клімату, щоб інвестори могли робити бізнес у кінематографії», — зазначає «УМ» Ксенія Чепенко з Держкіно, і додає: «Однак компенсувати збитки для кінотеатрів після відміни пільги він не зможе».

Основне ноу-хау закону — створення Державного фонду підтримки кінематографії України, одним із джерел наповнення якого будуть лотереї. «Це хороший закон для кінематографії. Подібний Фонд уже багато років успішно функціонує у Великій Британії», — каже програмний директор «Артхаус трафіка» Ілля Дядик. Справді, у Великій Британії такий фонд існує вже близько двадцяти років, а схожий в Естонії — більше десяти, тож ідея перейняти цей досвід цілком виправдана.

Між іншим, законопроект має цікаву історію, про яку розповідає директор «Мистецького арсеналу» Наталія Заболотна. За її словами, ідею фінансування за рахунок шкідливого бізнесу розробив колектив саме «Мистецького арсеналу». Тоді говорили про створення не Фонду кіно, а Фонду гуманітарного розвитку України, який би підтримував різні соціокультурні сфери.

Голосувати за законопроект у першому читанні народні депутати мали минулої п’ятниці. Зрозуміло, навіть не розглядали. Бо в парламентських стінах показували своє кіно: «Як винести від трибуни Прем’єра».