У Києві впродовж трьох днів працював ворк-шоп «Культурно-освітня академія», ініційований Гете-Інститутом в Україні. Там представили спільні проекти німецьких експертів та українських активістів, що покликані дати новий подих для розвитку культури в маленьких містам України. «Після Євромайдану, в якому брали участь митці, активісти культури, ми зрозуміли, що потрібен новий стимул, тому було організовано «Культурно-освітню академію», — говорить головний референт iз питань культури Гете-Інституту Фредеріке Мьошель.
Насправді досвід німецьких колег дуже важливий для українців у процесі становлення нового культурного простору. Керівник культурного відділу в Берліні та член правління галузевого об’єднання з культурного менеджменту Патрик Фьоль зазначає: «Коли співставляєш німецькі та українські проекти у сфері культури — ніби нічого спільного, але це не зовсім так». Журналіст, референт Федерального центру політичної освіти ФРН iз медійної соціології та інтеграції Гернот Вольфрам пояснює «УМ»: «І Німеччина, й Україна — мультинаціональні держави. В Україні, так само як у Німеччині, важо знайти людей, які цікавляться культурою. Також спільним є те, що існує велика різниця між великими містами та сільською місцевістю, з якої у нас так само молодь їде в міста, приміром до Берліна. Ми маємо опікуватися тим, щоб у невеликих поселеннях теж була культура. Наприклад, у сільській місцевості на півночі від Берліна розмiщено будинок опери, люди можуть там слухати музику. Для того щоб молодь їхала до невеликих міст, вона має розуміти, що в них є потенціал. Так само і в Україні. Окрім цього, у Німеччині, як і в Україні, є гідні поодинокі ініціативи, яким варто допомагати кооперуватися».
Загалом було розроблено і представлено чотири проекти. Перший — розбудова Жмеринки. Проектну групу очолив міський голова Анатолій Кушнір. Друга ініціатива була названа Како talk. Це інтерактивний формат онлайн-спілкування, спрямований на вивчення потреб спільнот кожного конкретного населеного пункту. Щочетверга о 19.00 в одному місці люди збиратимуться та обговорюватимуть суспільно значимі питання за чашечкою какао. Наприклад, у Києві це буде в театрі на Русанівці. До конференції учасники зможуть долучатися і через скайп.
Агенція експертної комунікації «Культура» запропонувала створити діджитальну (мережеву) платформу. Активісти пропонують розміщувати в мережі для обміну інформацією та досвідом аналітичні матеріали, створювати профілі експертів, які зможуть допомагати вирішувати конкретні питання. Дана платформа надаватиме можливість освіченим людям, біженцям зі сходу долучитися до культурного процесу в новому місті, відчути себе потрібними та дійсно продовжувати приносити користь суспільству.
Наступний проект «Культ чи культура: розвиток партисипативних практик у музеї» спрямований на перетворення на модератора суспільних дискусій, каталізатора розвитку креативного та критичного мислення місцевих музеїв у Запорізькій та Харківській областях. У межах цього проекту будуть проходити семінари та тренінги для музейних працівників і представників недержавних організацій, а на завершення в конкурсі оберуть найкращу пропозицію, на реалізацію якої виділять дві тисячі євро.
«Я б побажав молоді України, яка бездоганно боролася за демократію, розвивати свою власну культуру, не адаптувати її під чужу, іноземну, — каже Гернот Вольфрам. — Адже вплив повсюди: американські пісні, британські фільми, французька музика, італійська опера — і яку тоді культуру захищати? Так формується одна мультикультура, яка скрізь однакова. В Україні я зрозумів, що культура — це те, що ми маємо розвивати і захищати постійно. Мені подобається ситуація зараз в Україні, зокрема в Києві, тим, що вона така ж, як була в Берліні на початку 90-х. Тут є стільки всього особливого, що можна досліджувати: цікава їжа, бари, молоді митці, Київ навіть дещо таємниче місто. Я гарантую вам, що Київ, Одеса та й менші міста скоро перетворяться на гарячі точки, куди прямуватимуть туристи з усього світу».