«А в нас удома...» — часто з сумом зауважувала моя мама Ольга Морокішко, переселенка з Холмщини, згадуючи якісь події, звичаї чи святкування. Пам’ятала, якими солодкими були черешні в їхньому садку, смачною вода із джерела на лузі, як п’янко пахли липи, посаджені ще прадідом.