Рік Мінагрополітики: що зроблено

Початок грудня минулого року став початком роботи нової команди Міністерства аграрної політики та продовольства України. Чим останні 12 місяців щільно займалася ця державна структура та якої мети досягла — у своєрідному звіті очільника Мінагрополітики Олексія Павленка.

Продовольча безпека

У складних соціальних та економічних умовах відбувалася посівна 2015 року. Але завершилася успішно. Навіть на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей вона була завершена на 99% та 96% відповідно.На середину листопада 2015 року зібрали урожай зернових та зернобобових близько 58 млн. тонн. При внутрішньому споживанні 24 млн. тонн нам вдасться гарантувати не лише продовольчу безпеку, а й хороший потенціал для експорту, що означає додаткові валютні надходження до державного бюджету України.І такі показники у нас не лише по зернових, а й по іншій продовольчій продукції.

Дерегуляція

Основне прохання, з яким звертається до нас бізнес, – щоб держава не заважала розвитку підприємництва в Україні. Тому розпочали комплексну реформу з дерегуляції галузі. Усього скасовано 14 дозвільних документів, ветеринарних свідоцтв, сертифікатів якості, в тому числі карантинний сертифікат; 6 ліцензій, скасовано обов’язковість ветеринарного свідоцтва (форми №2), а також запроваджено ще понад 50 інших змін з дерегуляції галузі. Економічний ефект від цих нововведень для бізнесу оцінюється у 5 мільярдів гривень заощаджень. За офіційними даними, логістичний ланцюг в агросекторі уже скоротився на 1,5 тижня. Ми здійснили дерегуляцію виробництва біоетанолу. Тепер будь-який завод, що отримає відповідну ліцензію, зможе виробляти біопаливо в Україні. Мінагрополітики та народними депутатами України розроблено законопроект, що передбачає скасування ще 22 дозвільних процедур у аграрній галузі.Верховна Рада України 24 листопада прийняла його в першому читанні. Це відкриває аграрному сектору нові перспективи, знімає надмірний адміністративний тиск та наближає галузь до європейських стандартів розвитку.

Боротьба з корупцією

Ми подали понад 100 звернень до правоохоронних органів та максимально сприяємо виявленню та розслідуванню зловживань на підприємствах агросектору. Особливих зусиль докладаємо в лісовій та рибній галузях, що протягом десятиліть потерпають від фінансових зловживань.За даними, оприлюдненими Transparency International Ukraine, аграрна галузь демонструє одні з найкращих показників зi зменшення корупції в Україні. Український бізнес оцінює зменшення рівня корупції у сфері сільського господарства з -0,97 до -0,69 бала (за шкалою від -5 до +5). За останні шiсть місяців кількість підприємств, що стикалися з корупцією в галузі, зменшилася із 14,4% до 12,9%, що становить найменший показник серед інших сфер економіки.

Незалежний аудит та приватизація

Вперше за всю історію незалежності України проведено ревізію державних підприємств (471), підпорядкованих Мінагрополітики. За оцінками, сукупний збиток за 2014 рік усіх держпідприємств Мінагрополітики становив 3,5 млрд. грн.Було сформовано перелік підприємств, що підлягатимуть приватизації. Згідно з постановою КМУ, 86 належать до сфери управління Мінагрополітики. Ми вже готові передати понад 460 держпідприємств зі своєї сфери управління до Фонду держмайна для приватизації разом із 15% штату міністерства та бюджетом на його утримання.В результаті розпаювання земель сільгоспризначення, які належать ДП, до 100 тисяч людей зможуть отримати земельні ділянки.

Земельна реформа

Цього року міністерство розробило та добилося прийняття змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Цим суттєво дерегульовано та спрощено обіг земель сільськогосподарського призначення, забезпечено довгостроковість оренди (мінімальний термін оренди – сiм років) та захист власників земель сільськогосподарського призначення. Пріоритетом залишається вдосконалення та розвиток системи кадастру та реєстрації речових прав на нерухоме майно, інвентаризація та розмежування земель сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності.

Диверсифікація експорту

Якщо за вiсiм місяців 2014 року український експорт до РФ становив $827,6 млн., то за відповідний період поточного року уже $193,3 млн. Наразі частка Росії в агроекспорті України не перевищує 2%.Завдяки високій якості та конкурентоспроможності української продукції вдалося суттєво диверсифікувати вітчизняний аграрний експорт. За вiсiм місяців 2015 року його структура виглядає так: Азія — 46,9% ($4,2 млрд.), ЄС — 25,7% ($2,3 млрд.), Африка — 13,7% ($1,2 млрд.), СНД — 10,8% ($968 млн.), США — 0,3% ($28,3 млн.), інші країни — 2,6% ($238,1 млн.).

Відкриття нових ринків

Нам вдалося відкрити ринок Ізраїлю для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць, відновити експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції – до Казахстану. Також ми відкрили ринок Єгипту для виробників курятини, Китаю для 18 виробників молочної продукції. Наразі тривають відповідні сертифікаційні процедури, що дозволять відкрити Саудівську Аравію для виробників курятини, а також країни ЄС для української продукції насінництва.

Уніфікація законодавства

Підписуючи договір про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе низку зобов’язань, значна частина з яких стосується приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу.У рамках розробки Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні 2015—2020 діяла робоча група «Наближення законодавства України в агропромисловому комплексі до законодавства ЄC», пріоритетними в роботі якої стали питання безпечності харчових продуктів, санітарних та фітосанітарних заходів. До роботи над стратегією було залучено понад 170 фахівців інституцій громадянського суспільства та міжнародних організацій, таких як World Bank, IFC, USAID, FAO, EIB, OECD, OSCE.Було прийнято, зокрема, Закон «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною», Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності до законодавства про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», Закон щодо інформування споживачів про харчові продукти.

Аграрні розписки та агрострахування

Умови для кредитування, які наразі пропонують вітчизняні банки, невигідні для підприємців. Тому Мінагрополітики пропонує новий фінансовий інструмент – аграрні розписки, що передбачає отримання коштів під заставу майбутнього врожаю.У 2014 році відбувся запуск пілотного проекту з аграрних розписок на Полтавщині. Перша аграрна розписка в Україні була видана на 32 тонни соняшникового насіння, за нею послідували наступні.У рамках пілотного проекту було оформлено 10 аграрних розписок на загальну суму близько 40 мільйонів гривень. До проекту було залучено більш ніж 470 агровиробників, 50 нотаріусів пройшли відповідну підготовку.У вересні до пілотного проекту приєдналися ще 3 області: Вінницька, Черкаська та Харківська. Ми крок за кроком працюємо над тим, щоб уможливити повноцінне запровадження цього ефективного інструменту на решті території держави. Проект аграрних розписок є частиною нашої стратегії із максимального залучення інвестицій до вітчизняного АПК. Також спільно з IFC працюємо над розробкою ефективної моделі агрострахування в Україні.

Залучення інвестицій

Протягом січня—червня 2015 року обсяги капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство зросли на 9,6% порівняно з відповідним періодом минулого року і становили майже 9,43 млрд. грн. І це тодi як загальний обсяг капітальних інвестицій у економіку знизився на 17,5%, у тому числі у промисловості — на 28,1%.На міжнародних інвест-конференціях серед найбільш привабливих напрямів АПК ми представляємо виробництво біоетанолу, модернізацію зрошувальних систем на Півдні України, розвиток річкової логістики, судноплавства по Дніпру та по Південному Бугу, переробну галузь, виробництво продукції з високою часткою доданої вартості, розвиток малого та середнього фермерства, вкладення у лізинг сільгосптехніки, розвиток насінництва та селекції.

Із першого великого бізнес-форуму у Вашингтоні ми привезли інвестиційних домовленостей на близько півмільярда доларів США. На нещодавньому економічному форумі в Німеччині вдалося домовитися з компанією Hermes щодо розблокування фінансової допомоги на кредитування українських фермерів у розмірі 40 млн. євро. Уряди Канади, Ізраїлю, Данії реалізують проекти експертної підтримки молочної, плодоовочевої галузей в Україні.

Реалізація великого інвестпроекту на Одещині — відкриття олійно-екстракційного заводу Allseeds Black Sea, для будівництва якого залучено понад 200 млн. доларів США, частина з яких є коштами європейських інвесторів.

Рекордний експорт

Україна лідирує у рейтингах світових експортерів: №1 — олії соняшникової, №3 — кукурудзи, №4 — ячменю, №6 — пшениці, №7 — сої, №8 — курятини. У 2014/2015 маркетинговому році вдалося досягти рекордного експорту зернових за роки незалежності — 34,8 млн. тонн. Тож, за останніми даними Міністерства сільського господарства США (USDA), Україна увійшла до трійки світових експортерів зернових після США та ЄС.У 2015/2016 маркетинговому році плануємо збільшити цей показник до 36 млн. тонн зернових.

Завдяки усім цим показникам агросектор залишається найбільш динамічною та перспективною галуззю української економіки. Сільське господарство — експортна галузь №1 в Україні, що забезпечує 14% загального обсягу ВВП. За 9 місяців 2015 року аграрному сектору вдалося забезпечити обсяг експорту продукції на рівні 10,4 млрд. дол. США. Це становить 37% валютних надходжень від експорту всіх товарів. Дуже важливим фактором є те, що аграрії підтримують позитивне сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією, яке склало 5,6 млрд. доларів.

Згадані вище досягнення — неможливі без праці кожного окремого аграрія, фермера, виробника, що зранку до ночі трудиться в полі чи на господарстві. Їх робота — те, що надихає команду Мінагрополітики та стимулює до пошуку нових шляхів, методів та інструментів покращення добробуту українського народу.