Небажані в Європі і США

29.09.2004

      На знак протесту проти небажання встановити долю зниклих безвісти у Білорусі впродовж 1999 — 2000 років трьох провідних діячів опозиції, колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Захаренка, колишнього голови ЦВК Віктора Гончара і бізнесмена Анатолія Красовського, та оператора російського телеканалу ГРТ Дмитра Завадського, Європейський Союз прийняв рішення заборонити в'їзд на його територію чотирьом представникам білоруської влади, повідомила польська інформагенція ПАП. До союзного «чорного списку» внесені прізвища міністра внутрішніх справ Володимира Наумова, генерального прокурора Віктора Шеймана, міністра спорту Юрія Сівакова та полковника спецслужб Дмитра Павличенка. «УМ» наводила прізвища цих осіб позаминулого тижня у статті про білоруські «ескадрони смерті», ватажком яких є Павличенко. У серпні цього року ЄС уже відмовив у візі Сівакову, котрий мав очолити білоруську делегацію на Олімпіаду в Афінах.

      В обгрунтуванні рішення ЄС зазначається, що Мінськ до цього часу жодним чином не відреагував на заклики Брюсселя провести слідство у цих справах. У заяві, яку видала головуюча у цьому півріччі в ЄС Голландія, наголошується: «ЄС залишає за собою право пізніше застосувати додаткові кроки». Прізвища Шеймана, Сівакова та Павличенка були названі у звіті для Ради Європи стосовно дотримання прав людини. У ньому написано, що ці особи, ймовірно, причетні до зникнення політичних противників президента Білорусі Олександра Лукашенка. Парламентська Асамблея Ради Європи у квітні цього року прийняла резолюцію, в якій міститься вимога припинити будь-які політичні контакти з Білоруссю до того часу, поки не розпочнеться слідство у справі причетності «високих представників влади» до зникнення опозиційних політиків.

      Офіційний Вашингтон привітав рішення ЄС. Держдепартамент США того ж дня видав заяву, в якій говориться: «З нашого боку, у відповідності з діючими американськими законами та положеннями, США застосують кроки для того, щоб білоруські офіційні особи, які мали відношення до цих політично вмотивованих зникнень, не могли вільно приїздити до США».

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>