Дмитро Павличко ще й досі пам'ятає холодні застінки тюрем, у яких він перебував за радянських часів. Із тими, хто його катував, іноді зустрічається й зараз. Не перевелись «добрі люди» на світі. Ось і нещодавно, коли в Чернівцях мав відбутися творчий вечір Павличка, в заздалегідь домовленому приміщенні медичної академії якась добра душа вимкнула електроенергію. «Кому світло відключили, раби? Поетові!» — гірко констатував Павличко, і читав вірші: патріотичні, філософські й еротичні.
У Національній опері, де Дмитро Васильович у понеділок святкував своє 75-річчя, до рубильників ніхто підійти не наважився. Мабуть, присутність стількох літераторів, які, не розмірковуючи, вчинили б самосуд, не дозволила, — жартували письменники. Сам винуватець свята цього 28 вересня, здається, всім усе пробачив, і, розчулившись, сипав віршами.
Долі Павличка-літератора можна позаздрити. Як люблять казати у всеукраїнському товаристві «Просвіта», це такий творчий материк, на якому кожен знаходить щось своє. Серед майже двадцяти збірок різної тематики можна знайти все, що хочеш — і еротику («Золоте ябко»), і національну ідею («Гранослов»), й любов до матері («Моя земля») . Всі збірки, до речі, перекладені багатьма мовами світу. А ще ж статті про Хосе Марті й Христо Ботева, про Шолом-Алейхема й Шолохова, про багатьох польських, білоруських, російських і, звісно, українських письменників, переклади Шекспіра, Николи Вапцарова, Христо Ботєва. За таку роботу Дмитро Павличко має цілий ланцюг премій, серед яких і Національна премія ім. Тараса Шевченка, а також здобута кілька днів тому премія фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів, вручена «за утвердження української державності поетичним словом, активною громадською і політичною діяльністю». До слова, саме Дмитро Павличко був одним із організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, засновником Шевченківського товариства української мови, на підвалинах якого відродилося Всеукраїнське товариство «Просвіта». Як народний депутат України, в подальшому повноважний посол, він вніс ваговитий доробок до справи становлення й розбудови нашої держави, зміцнення дружби з сусідніми державами, зокрема, з Республікою Польща. На свій день народження Дмитро Васильович отримав вітання від найвищих посадових осіб, у тому числі й від Президента України.